ДИВО

Луг – чарівне диво…
Впали чисті роси.
В ніч таку щасливу
Верби пустять коси.

Стоять одиноко,
До трави схилились.
Гідно та широко
В простір розпустились.

І кобила-мати
Щипає травичку.
Поряд хоче встати
Лоша невеличке.

Мати лобик лиже
Й ніжечки тремтячі.
Язичком розріже
Й острахи дитячі.

Вдивляється в темінь
Вона дуже зірко...
Ніч чарівним пензлем
В лоб карбує зірку.

Народилось диво,
В серце заглянуло.
В усмішці щасливо
Ніч у день майнула.

© Copyright: Кравчук Світлана Миколаївна, 2020
05.12.2020
12:09
м. Львів

Всі права застережені. Будь-яке відтворення та використання без письмової згоди автора заборонене.
Повна або часткова републікація, публічне виконання тощо, без письмової згоди автора забороняються і вважаються порушенням авторських прав.


Рецензии