Ми на фоні помаранчевого неба
Не помітили навіть як ранок настав.
Ми не бачили ночі, сиділи в тенетах
Ховаючи очі, бажаючи справ.
Під об'ємом палкого, рудого волосся
Та трішечки вище твого декольте
Ховаєш все те, що мені не вдалося,
Свободу душі і думок паритет.
Твій образ типовий для всесвіту Мартіна
Мій - з позабутих давно сторінок,
Холодний як лід і сухий розрахунок,
Супроти моїх нагадає амок.
Смарагдова сукня, з тонкого атласу,
Накриє підлогу нового СВ,
А з ним і екрани обох телефонів,
ВідІмкне реальність і час розірве.
Сьогодні, ця зустріч в старому вагоні
Залишить взірцем гіркоти післясмак.
Тебе вже чекає сім'я на пероні,
У мене ж кінцева, та далі літак
Старий вагон
© Copyright: Вячеслав Коголь, 2020
Свидетельство о публикации №120120406155
Свидетельство о публикации №120120406155
Рецензии