Нічого в світі вічного нема.
Змирусь з усім, на скільки я зумію.
Та зірка в небі-наче й не була,
Я завжди серце, нею собі грію!
Мій любий тато-світлая душа!
Яка темнюща нічка наступила!
Яка холодна стала ця зима...
Моя душа замерзла, зникли крила!
З тобою я, до обрію літав!
Ты ангел мій, в тобі моя надія
Була і правда, тепла доброта.
Та десь прорвалось вітру голосіння!
Тапер на думках спокою нема,
І в небо відправляються молитви,
У твоїй книжці скінчився роман,
Закрились вже написані сторінки.
Але читаю у своїх думках,
Про, що з тобою не договорили.
Щимить в душі... , ця темрява найшла,
Від неї в мене скроні побіліли!
04.12.2020р.
P.S. (моєму доброму батьку, присвячується...
Хто завжди зi мною
© Copyright: Николай Неборачко, 2020
Свидетельство о публикации №120120404365
Свидетельство о публикации №120120404365
Рецензии
то добрэ е, Мыколо, що батько був добрый,-- хай його там врятуе Христос.
Андрей Данилишин 28.12.2022 14:03 • Заявить о нарушении
Андрей Данилишин 28.12.2022 14:03 • Заявить о нарушении
Спасибо Вам Андрей. Отец очень хороший был. Кто к нему обращался всегда людям помогал. Свои дела бросал, и всегда старался всем помочь. Спаси его Господи и помилуй!!
Николай Неборачко 10.11.2023 13:59 Заявить о нарушении
Николай Неборачко 10.11.2023 13:59 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.