Мої рідні місця, без вас тоскно душі.
Я нудьгую, в які б світи не пішла.
Журба надихає мене на вірші.
На серці неспокій, сповнений зла.
Я сумую за рідними хащами.
Вони в мріях, як згадку залишили.
І в думках я запитую:, - "нащо ви,
Мій спокій збентежили й тішите"
І чому мені сумно і тяжко так.
Напевно тому, що доля позвала.
В далекій дорозі, серце краялось як.
Від тої розлуки,сум я й зазнала.
Рiднi мiсця
© Copyright: Вера Денищенко, 2020
Свидетельство о публикации №120120307537
Свидетельство о публикации №120120307537
Рецензии