Тихий вечір гасить сонце
маьовничої природи,
а моє прозріле серце
не витримує негоди.
Навесні цвіте жасмин,
влітку мак червоний,
чути запах конюшин
та пташиний гомін.
Розхиталася на схилах
побілівша тирса,
ніби човен на вітрмлах
до берега не прибився.
Так хитається й держава
ніби човен в морі,
про яку йде якась слава
де всі люди в горі.
Все в державі занепало
економика й культура,
в мери міст підтасували
всіх колишніх голівурів.
Ну, а наші Запорожці
новий крок вперед зробили,
замість Леніна у сквері
Христосенка встановили.
У Харкові на майдані
колись теж таке утнули,
де на постамент грузина
хохла посадили.
Ніби світ перевернувся
де розкололися держави,
ввели старост як при німцях
скоро будуть вже й управи.
Укр. Н1би човен в мор1
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2020
Свидетельство о публикации №120120303123
Свидетельство о публикации №120120303123
Рецензии