Перше кохання

Кохання - яке ж воно тільки підступне.               
От я пам'ятаю дитячий садок.      
Ходили з хлопчиною ми неприступні -          
Дружили і гралися. Все було ОК.

І тільки зібрались навік бути разом -
Почав він ходити у інший  садок.
Трагедія, сльози... Забулося з часом.
Та шрами на серці - не дуже це ОК.

А потім у школі кохання спіткало.
Весна за вікном. Ну які тут книжки?
Екзаменів стільки - нікому не мало,
А нам би - дивитися вдвох на зірки.

Мені пощастило - я вчилась відмінно.
Екзамени здати - немає проблем.
А хлопець - не дуже в навчанні сумлінний,
Ні правил не знав він, ані теорем.

Звичайно, я хлопцеві допомагала.
Та ви ж пам'ятаєте, там же весна?
І вчитись вона нам не дуже давала,
А все навпаки: ні покою, ні сна.

Така це Кохання - підступная штука.
Лише закохаєшся - тут тобі нА:
То інший садок, то екзаменів купа,
То вчитися треба, то знову весна.

27.07.2020