Осiння ностальгiя
За вікном вітер б'ється в шибки.
На мене нагнало жаху.
Моторошно, мов виють вовки.
Дерева стогнуть, як закляті.
Розтривожені буревієм.
З'явилися думки строкаті.
Навіяли меланхолію.
Їх надоїдливим ниттям.
Я розтривожена під вечір.
Із запізнілим каяттям.
Почула в бурі крик лелечій...
Свидетельство о публикации №120120208266