Мой край родной, тебя я не забыла
В мені завжди живуть твої поля,
Волошки,що яскравістю синіють
Повітря,що всю душу надиха.
І зоряного неба чисті крила,
Що обіймають світлом з висока.
Дерева,що балакають до мене,
І річка,що душою обійма.
Мій рідний край,від серця обіймаю,
Дарую іскру щирості своєї!
Любові в твоїх снах бажаю.
І щирості людей в країні твоєї.
Свидетельство о публикации №120120104200