Мiй дивний день, рудим пожовклим листям
В аллеях вересневих шелестить
Душа моя.Примлiла у колисцi-
Прогулянцi радiє кожну мить.
Виконує погода забаганки,
А сонця посмішки на вуличках блищать.
Я вирізаю обережно витинанки
У формі серця щоб вам дарувать
Мій дивний день.На обрії жевріє
Рожевий ранок,стелеться туман.
І стеляться з туманом мої мрії,
А зорі падають з небес у мій карман.
Я вдячна всесвіту за карму ту небесну,
Що кожен день мені дарує світлу мить.
І хочеться сказати тихо й чесно,
Про те,про що не треба говорить.
Н.Солнцева 23.09.2020
Дивний день
© Copyright: Солнцева Надежда Александровна, 2020
Свидетельство о публикации №120113003825
Свидетельство о публикации №120113003825
Рецензии