Душа від зрад знов голосно кричить,
Біль не дає їй просто все забути.
Життя у невідомість десь біжить,
Свої там вимальовує маршрути.
Приспів:
Така наша буденність –
Самота, незбагненність,
Вся правда змита у дощах.
Це все наша буденність –
Де мета, де залежність,
Хто скаже, де той вірний шлях.
Шукаю світло у своїй душі,
За ніччю день, і знову все по колу.
Всі почуття давно вже на межі,
І монотонне все чомусь навколо.
Безкрила птаха в небесах летить,
Чому все так, чому все проти волі.
Так хочу нові двері відчинить,
Та інше приготоване у долі.
Наша буденнiсть
© Copyright: Алёна Шинкаренко, 2020
Свидетельство о публикации №120113003123
Свидетельство о публикации №120113003123
Рецензии