Завтра
****
Не осліпнуть очі батьківскої хати,
Підведу їх зранку синім олівцем,
В білосніжні сукні одягну кімнати,
Начє наречена встане під вінцем.
Молоком проллється травень на світанок,
І бузковим цвітом запала земля,
І душа матусі, наче порятунок,
Вітерцем розгладе скомкане життя.
АнастаСіЯ Руда- Мусіяненко
(АСЯ РиМ)
Свидетельство о публикации №120113002974