Завтра

Завтра
****
Не осліпнуть очі батьківскої хати,
Підведу їх зранку синім олівцем,
В білосніжні сукні одягну кімнати,
Начє наречена встане під вінцем.

Молоком проллється травень на світанок,
І бузковим цвітом запала земля,
І душа матусі, наче порятунок,
Вітерцем розгладе скомкане життя.

АнастаСіЯ Руда- Мусіяненко
(АСЯ РиМ)


Рецензии