Дитинство
*****
Мого дитинства - бідності межа,
Єдине платтячко, що прали коли спала,
Та люба іграшка - безвухе ведмежа,
З яким вночі я тихо розмовляла.
Волошки в полі прямо за селом,
Старий будяк, що втричі мене вищій,
Та в небі місяць з зоряним веслом
Плив над селом у невідому вічність.
Вишневий сад у пишному вбранні,
У білім цвіті наче наречена,
Та очі ненькі, сині та сумні,
В ночі сльозою гіркою крещєні.
Спливли роки, мов човник по воді,
І ведмежа безвухе десь поділось...
Та очі ненькі, сині та сумні,
Моїм дитинством вранці подивились.
АнастаСіЯ Руда- Мусіяненко
(АСЯ РиМ)
Дитинство
© Copyright: Анастасия Рудая 4, 2020
Свидетельство о публикации №120113002680
Свидетельство о публикации №120113002680
Рецензии