Кохання
Так кохають вперше і в останнє,
Бо мені Господь, мов заповіт,
Дарував тебе моє Кохання.
Твої очі, наче неба цвіт,
Міняться завжди як непогода,
То ти зранку наче бунтівник,
А надвечір злагода та спокій.
В ті хвилини кращє промовчу,
І очей очима доторкнуся,
Побунтуй мій любий досхочу,
Ти і в бунті золота спокуса.
Я кохаю кожен дотик твій,
Кожен погляд радісна подія,
Я без тебе наче без вітрил,
Я, неначе серце без надії.
Та якщо колись мій сплине час,
І не стане неба на ді мною,
Ти не вірь, що вже немає НАС,
Мій коханий...Я завжди с Тобою!
Я вночі, босоніж поотопчу
До дверей твоїх свою стежину,
І нехай всі скажуть -" Вже нема...",
Я Тебе ніколи не покину!
АнастаСіЯ Руда- Мусіяненко
(АСЯ РиМ)
Свидетельство о публикации №120113002558