Дай я тебе торкнуся...
Стану для тебе небом...
Вип’ю за тебе сльози сповнених болем днів...
То не тому комусь я
прошепотів:
- Не треба... -
що привідкрив, нарешті, вікна до двох вогнів -
щирості і любові -
ні, не тому. Кохання
змінює все на краще в цих непростих серцях,
більшість з яких готові
битися у мовчанні
щастя, що душу тішить вже до життя кінця...
Ми ж - тільки тінь від тіні
посмішки Б-га-Батька,
і на Землі шукали свій невеличкий шанс
вічного співпадіння
ангела і безхатька,
чиє проміння нині знову сплелося в нас...
Перфекцiя
© Copyright: Александр Ноцкий, 2020
Свидетельство о публикации №120113002523
Свидетельство о публикации №120113002523
Рецензии