Мамин руки

Мамині руки
****
Мамині руки неначебто пахане поле,
Сухі та шершаві, неначе земля без дощу,
Мов крила лелекі, не здатні злетіти на волю,
Мов трави шовкові, що пестять мене досхочу.

Ті ненькіни руки, то пісня моя колискова,
То сльози дівочі від першої зради в очах,
То стежка весільна, сумна, і в однОчас святкова,
То доля жіноча, що смутком тече у річках.

Ті мамині руки, немов рушники вишивАні,
Здіймуться світанком під ясного неба блакить,
В далеку дорогу, за обрій злетять журавлями,
Черешневим цвітом на землю весни опадуть.

Ой, мамині руки, не йдіть ні за обрій, ні далі,
Не падайте цвітом черешні на землю весни,
Ви ж доле моя, яку грали в дитинстві скрипАлі,
Ви крила лелекі, що щастя мені принесли.

Впаду наче птах с перебитими навпіл крилАми,
Розіб'ється в щент золоте наче сонце життя,
Не йдіть моя ненько! Не йдіть у блакить з журавлями,
Не треба за обрій, в далеке таке небуття.

АнастаСіЯ Руда- Мусіяненко
(АСЯ РиМ)