Зустріч
****
Зустрілись знову через тисячі років
Кохання першого самотні долі,
Мов два метелика на полум'я кострів,
На світ надій летіли, мимоволі.
Немов тополя тиха та струнка
Стояла поруч жінка незнайома,
Дивився в очі сумного струмка,
Та дівчинку кохану не знаходив.
Ї намагались очі ті сумні
В коханні сивім відродити долю,
Та розлітались мрії мов птахи,
Ї падали безкрилими до долу.
На перехресті спогадів та мрій
Розгублені стояли, наче діти,
Розчаруванням падала до ніг
Та зустріч довжиною у століття.
Ї знов пішли у різнії світи,
Стежками різними пішли до небосхилу...
Там де вона лиш чорно- білі сни...
А там де він поламані вітрила.
АнастаСіЯ Руда- Мусіяненко
(АСЯ РиМ)
Зустр ч
© Copyright: Анастасия Рудая 4, 2020
Свидетельство о публикации №120113002353
Свидетельство о публикации №120113002353
Рецензии