Лина Костенко. Экзотика
Если бы это было просто счастье,
То это было бы просто счастье.
А всё, что сверх этого, это уже - поэзия.
Слушай, милый, ты защищайся!
Я стала дикой, я - Полинезия.
Когда Гоген бежал на Таити,
оставались здесь и модерн, и готика.
В этом чёрством мире любить бы,
только любить - теперь экзотика.
Я нарушила все табу.
Сорванные цветы мои в Нирване.
Пасётся обязанностей целый табун,
а я целую тебя в вигваме.
Туфли у меня на шпильках, и что же?
Я вышла с трудом, когда в джунглях была.
Души предков на цыпочках, быть может,
приходят смотреть кого выбрала я.
Глаза у них большие и круглые.
Как Голиафы, голые скалы.
Птица тюльпан пьёт воду из кружки,
птица сирень воду пьёт из стакана.
Две звезды в мой дом залетели.
Сады стоят буддийскими храмами.
Я люблю на твоём смуглом теле
татуировки с багровыми шрамами.
28.11.2020 г.
Перевод с украинского Владислава Бусова
ЭКЗОТИКА
Якби це було просто щастя,
то це було б просто щастя.
А все, що зверх того, це вже — поезія.
Слухай, милий, ти захищайся!
Я стала дика, я — Полінезія.
Колись Ґоген тікав на Таїті,
лишались тут і модерн, і готика.
У цьому черствому скрипучому світі
тільки любити — тепер екзотика.
Я порушила всі табу.
Нарвані квіти мої у Нірвані.
Пасеться обов'язків цілий табун,
а я цілую тебе у вігвамі.
Що з того, що туфлі у мене на шпильках?
Я в джунглях була і насилу вибрела.
Душі предків приходять навшпиньки,
щоб подивитись, кого я вибрала.
Очі у них великі і круглі.
Скелі голі, як Голіафи.
Птиця тюльпан п'є воду із кухля,
птиця бузок п'є воду з карафи.
Дві зірки у хату мені влетіло.
Сади стоять буддійськими храмами.
Люблю твоє тіло, смагляве тіло,
тіло твоє, татуйоване шрамами.
Лина Костенко
Свидетельство о публикации №120112908928