увi снi побачити тебе

ти стоїш на краю біля стіни
не торкаючись землі
тільки
білий обруч над чорним
обручем

тільки синій дим
над будинками
голосом порожніх вулиць
бо ніч
або краєчок ранку
світлої заутрені тіні
над пустирем

ти жива
але вся немов зі сталі
залізний квітка на столі
з осколків

тебе не обійняти не помітити
не можна
скільки б не хотілося
тільки роз'ятрити душу
тому що ти на краю
не торкаючись землі париш

тільки білий обруч
над чорним

обручем


Рецензии