Хрест біля Храму – знову у вогні.
Хрест біля Храму – світиться червоним.
Цілують люди Хрест. І б'ють поклони.
І на душі так лагідно мені...
Сніг біля Храму – тане і паде...
Як сніг – то люди залишають кроки.
Ніхто не буде в Храмі одиноким,
і кожен спокій для душі знайде.
І вже не має значення для нас –
палає Хрест червоним, не палає...
Сніг – стане, але вічність не минає,
і Храм для всіх і завжди має час...
А понад Храмом – сонце, і зірки,
і вічність... Так завжди було і буде.
До Храму шлях ніхто з нас не забуде,
до Храму кроки будуть хай легкі...
Хрест біля Храму – знову у вогні.
Хрест біля Храму – теплий і червоний.
Схиляють люди голови в поклонах,
і на душі так хороше мені...
Хрест бiля Храму - знову у вогнi
© Copyright: Миклош Форма, 2020
Свидетельство о публикации №120112802006
Свидетельство о публикации №120112802006
Рецензии