Червень
А липи все не зацвітуть ніяк,
Хоча вже спека день при дні гуляє
Червневим містом, очі затуляє,
Питаючи: вгадай, а хто ж це я?
А потім вдарить злива – височінь
Наблизить сіро-хмуро-хмарочосом,
І блискавка знов розплітає коси
Під гуркіт грому. Настрій зубожінь
Змиває дощ з душі - пекельний біль,
Бо літо квітне, літо обертає
Навколо серця оберемок раю,
Щоб пам’ятало: щастя звідусіль
Лунає вголос, славить літню мить:
Метеликів і трави, сни і барви,
Що червень щиросердно розливає
Поєднуючи зелень і блакить.
Свидетельство о публикации №120112703830