Змiни
Земля наскрізь пульсує.
Безсилі всі Кабміни,
Корона прогресує.
І настрої плачевні,
І віри вже немає.
Бо люд Землі – нечемний.
Порядку він не знає.
Ми рідко добро бачимо,
Не часто чесно діємо.
Комусь і зло пробачимо,
А бій би з лиходіями.
За голову хапаємось
І кричимо: «Болить!»,
Одначе – ми не діємо,
Щоб суд з ними чинить.
І зло – нормальне явище,
Життя всього канва.
Зловило людство гавище,
І вороття нема.
А нам би зміни істинні,
В яких лиш правда меч.
І зло більше не лізтиме,
Бо вловить наш картеч.
У правду всіма нервами,
Борімось і йдемо!
Нехай навіть з перервами,
Та хай живе добро!
Епохою оновлення
Настане долі час,
В якому лиш поповнення
Коштовностей, прикрас,
Що створені природою
І у душі живуть.
Хай стане нагородою
Вам прведна ця путь.
Нас жде влиття космічності,
Нового мережа.
А зараз люд в комічності,
Смішне таке дитя…
Ще бавиться у іграшки
І конструює смерть.
І віруси – епіграфи,
А зміст – дурня ущерть.
© Copyright: Кравчук Світлана Миколаївна, 2020
26.11.2020
11:58
Усі права застережені. Будь-яке використання лише за письмової згоди автора.
Р. S. "Ще бавиться у іграшки і конструює смерть." – мова про ядерну зброю.
Свидетельство о публикации №120112604598