540. Василь Стус. Из Рильке. Сонеты к Орфею, I, 9

Кто над тенями сумел
лиру поднять,
наисвятейшую славу
может пропеть.

Тот, кто вкусил от умерших
мака, отныне
звук самый тихий расслышит
в мертвой пустыне.

Образ поймай , что мелькнет
и исчезает
в темных прудах.

Между землею и небом
эхом блуждает
голос в веках.


Хто понад тіньми здолав
ліру здійняти,
найсокровеннішу з слав
може співати.

Хто від померлих поїв
маку, той нині
вловить найнижчий з тонів
і в безгомінні.

Образ пізнай, що майне
і почезає
в темних ставках.

Лиш на небесне й земне
царства лунає
голос в віках.


Рецензии