Осягнути Любов... Маргарита Метелецкая

                http://stihi.ru/2020/11/20/6524

Задубелый бульвар
Проступает с рассветом в тумане.
Приуныл календарь,
Так ноябрь всех отчаяньем ранит.

И ржавеет сей миг –
Осень поздняя… День скраден вором.
И на ветке поник,
Перья съёжив, единственный ворон.

Всякий час, между тем,
Обещает быть лучше и лучше…
В общем, жди перемен
Новогодних… и к счастью зовущих.

Пусть под снегом трава,
Всё же радость я в сердце впускаю.
Солнце, мир осияв,
Прогревает тропиночки к Раю.

Вирус страшен, постыл…
Но, внезапные, стали так зримы
Тени Ангельских крыл
И мои подзастывшие рифмы,

Чтоб, нырнувши в альков,
Среди  козней вселенского горя,
Всем постичь нам Любовь,
Да и жить всемудрейшей Любовью.

Оригинал

       "Розвидняється поступово.
       Прозоріють думки, мов скло.
      І вертає до мене слово -
      саме те, що колись було."
               Лариса Вировець
   

   Задубілий бульвар
   Виринає в ранковім тумані...
   І зітха календар
   В листопадовім смутному брані...

  Та іржавіє мить -
  Пізня Осінь...Скорочена днина...
  І на гілці тремтить
  Закоцюблений ворон єдиний...
 
  Та прецінь - часу плин -
  Неодмінно буває на краще...
  Тож  чекай перемін -
  Чарівних, новорічних, путящих...
 
  Хай під снігом трава -
  Все ж я радістю серце розраю !
  Сонце - світ осява
  І стежки прогріває до Раю...
 
  Межи вірусних брил -
  Проглядають раптово і зримо
  Тіні Янгольських крил
  Та мої обморожені рими,
 
  Щоб, пірнувши в альков,
  Серед горя вселенської тиші,
  Осягнути Любов -
  Всекохаючу та Всемудрішу!

Фото со странички автора оригинала.