Глибока осінь за вікном,
снують на небі хмари,
овець не видно за селом,
стоять пусті кошари.
Із півдня сіє дрібний дощ,
земля неначе плаче,
чебрець зівяв, багульник, хвощ,
а я в житті покращення не бачу.
Осінній дощ наводе сум,
та ця бридка погода,
а я дивлюсь передусим
здатна на що природа.
І я в природі цій живу,
і серцем відчуваю,
що мов по течії пливу
куди, і сам не знаю.
Укр. Пуст1 кошари
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2020
Свидетельство о публикации №120112502774
Свидетельство о публикации №120112502774
Рецензии