Жах
Двори поросли вишняком.
Повибиті шибки, померла вже мати,
Лиш вітер гуляє садком.
Повиросли, в місто поїхали діти,
І котиться все в забуття.
Немає роботи, чого тут сидіти,
Не буде назад вороття.
Як жаль,а колись тут життя вирувало,
Біленькі хатини в квітках...
Не віриться, навіть, усе занепало,
Душа розривається. Жах!
Свидетельство о публикации №120112500122