Небо, ти вірне таке
Ти рожеве і синє
На синьому слід від чиєїсь шаленої мрії...
Гонить хмари й пісні вітер мрій і надій
І на небі гостиннім достигають вони
Як ті яблука райські
І духи лісні перепитують чемно
Як справи й життя
Забуваючи про неосяжність буття
Як долоні дитячі впритул і до щік
Як тороками лід припадає до рік
Де любов
Де життя
Що немов уві сні
Де нашіптує вітер і гонить пісні...
11.2020
Небо
© Copyright: Радмила Данс, 2020
Свидетельство о публикации №120112406692
Свидетельство о публикации №120112406692
Рецензии