Вірш був написаний 7.04.2020.
І став пісенною версією 1.06.2022, яку у виконанні автора можна прослухати за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=ZdsBo6rxPeQ
Магнолії квітнуть у квітні -
На київських пагорбах, там,
Де свій візерунок тендітний
Залишила доля моя.
Бузок забуяє вже скоро
Над Лаврою, наче вінок
Лавровий – від вищого бога
Весни шанування. І борг,
Пов‘язаний з кожним окремо,
У п‘ятницю страсну згорить
У полум‘ї білім – дерева
Цвітуть і прощають нам гріх -
Відвертих знущань над природой -
Всесяючим щастям своїм:
Вишневі сади повні вроди,
І благовіст - яблуні дим.
Мій квітню, квітчай мою душу
У свій незбагненний розмай,
Бо знов відродитися мушу
Й згадати в собі вічне «СЯЙ»!
Магнолii квiтнуть
© Copyright: Брущенко Алёна Бруна, 2020
Свидетельство о публикации №120112403394
Свидетельство о публикации №120112403394
Рецензии