Ну возьмите меня...

Иван Луганский
  І красно «Батьківщина» дзвонить,
  Та схоже, що пустий той дзвін.
  «Вісімдесять» у вас законів?
  А дасть щось людям хоч один?

  Втомився вірити горлатим.
  Багато років чую їх,
  А як світив, звиняйте, задом –
  Так і лишився при своїх.

 «Пустіть нас, людоньки, до Ради –
  Засяє наше майбуття»,
  Та ви ж і так у шоколаді,
  Ви гляньте на моє життя.               

  Холоне кров і плоть охляла,
  Бо на обід – самі слова.
  Мені б м’ясця, а можна й сала,
  Щоб не хиталась голова.

  Я маю впевнитись, принаймні,
  Що не погіршає мені.
  Що ті закони – не звичайна,
  Обридла порція брехні!

               


© Copyright: Иван Луганский, 2020
Свидетельство о публикации №120112403007
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Иван Луганский
Рецензии
Написать рецензию
Спiвчуваю тобi,Iван, спiвчуваю...Не беруть... аспiди...

З повагою,

Владимир Кусков   30.11.2021 11:42   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Благодарю.

Иван Луганский   30.11.2021 14:01   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Иван Луганский