Вже зрубані, але не мертві ще дерева у передзиму випустили цвіт.
На тлі прозоро-найблакитнішого неба той цвіт весні передає привіт.
Всі думають, що цвіту вже не треба ні сонця, ні тепла, ні лагідних дощів.
Але йому достатньо просто неба
І, чи то ангелів, чи горобців веселий спів.
Вже зрубані, але не мертві ще - втішають ся днями, ще коли вони цвіли.
Вже розуміють, вже напевно знають, що вже не зможуть те, що не змогли.
Вже не яскраві, вже напівпрозорі, як снігу сивина серед зими.
Вже скоро прийме Небо нові зорі.
Колись, між зорями проявимося й ми...
Ю.П.
2020
https://youtu.be/2730ICtgH_w
Прозорий цвiт
© Copyright: Юрий Посух, 2020
Свидетельство о публикации №120112305014
Свидетельство о публикации №120112305014
Рецензии
