П-д на рус. - А. Матвiйчук - Ноiв ковчег
Анатолия Матвийчука "Ноїв ковчег":
Ноев ковчег
Сорок дней и ночей
льёт с небес обезумевший ливень,
сорок дней и ночей
непроглядная тьма на земле.
Мы с тобою вдвоем,
отдаваясь на волю прилива,
свой последний маяк
потеряли в предутренней мгле.
Сорок дней и ночей
будет дико крутить нас стихия,
сорок дней и ночей -
между жизнью и смертью тряся.
Только что нам с того,
коль Надежда нас вдаль поманила,
и обратный билет
получить нам теперь уж нельзя.
В этом вихре воды
исчезают бесследно народы,
как куски рафинада,
растворяются в ней города,
пусть хоть всё пропадет -
мы начнём возрождение рода,
и как песня души
будет наша молитва проста.
И когда от земли
отступать станет хмурое море,
и поднимется твердь,
где сумеет прожить человек,
вдруг откроется нам -
это вечная жизни "Love story"...
И поднимемся мы,
и оставим свой Ноев Ковчег.
Эмма Иванова.
23.11.2020г
=========================================
Оригінал:
Анатолій Матвійчук
"Ноїв ковчег"
Сорок днів і ночей
На землі божеволіє злива,
Сорок днів і ночей
Не знайти ні небес, ні землі.
Ми з тобою удвох
Віддалися на волю припливу,
Свій останній маяк
Загубивши в ранковій імлі.
Сорок днів і ночей
Нас крутитиме дика стихія,
Сорок днів і ночей
Буде тріски не варте життя.
Тільки що нам з того,
Коли нас поманила Надія,
Відібравши дорогу назад,
У полон небуття.
В цьому вирі води,
Де зникають країни й народи,
Ніби грудочки цукру,
Розчиняються цілі міста,
Хай усе пропаде —
З нас почнеться відродження роду,
І як пісня душі
Буде наша молитва проста.
І коли на землі
Стане знову так просто і звично
І підніметься твердь
Із німих океанських безмег,
Враз відкриється нам —
То Кохання історія вічна…
І піднімемось ми,
І залишимо Ноїв Ковчег.
Свидетельство о публикации №120112304782