За вікнами сховалась ніч,
По листю ходить ,шарудить.
Там за вікном кремезний дуб
В задумі задививсь , чи спить.
Кричить десь сич із темноти,
А вітер начебто в жалобі , чи то голосить, чи співає сумні пісні.
На вулицях холодний дощ
І листопад ,і пізня осінь.
У темряві ледь видно щось,
І в хмарах дні , і довгі ночі.
Земля вдягла на мокре тіло пошиту з туманів сорочку.
У думах смуток, в ніч безсоння
І світ у світлі йти не хоче,
Він став такий як пізня осінь.
Холодна і туманна морось
Пливе як гріх над світом хворим.
За вiкнами...
© Copyright: Светлана Ганоцкая, 2020
Свидетельство о публикации №120112310201
Свидетельство о публикации №120112310201
Рецензии