Лина Костенко. В холодном мире...
В холодном мире, мире злом,
где из прощений счастье соткано,
простим ли мы себе вдвоём
нежданную печаль безропотно?
Корить себя всегда мы станем?
Ну, а за что же, Бог ты мой!
За то, что сердце неустанно
так бьётся в нежности немой?!
За то, что посланы приветы?
За тихий взгляд, что так пьянит?
Пусть это солнышко посветит.
Пусть эта грусть ещё звенит.
20.11.2020 г.
Перевод с украинского Владислава Бусова
* * *
У світі злому і холодному
де щастя зіткане з прощань,
чи ми пробачим одне одному
цю несподівану печаль?
Чи будем вік себе картати?
Але за віщо, Боже мій!
За те, що серце калатати
посміло в ніжності німій?!
За ті передані привіти?
За тихий погляд, що п'янить?
Нехай це сонечко посвітить.
Нехай ця туга продзвенить.
Лина Костенко
Свидетельство о публикации №120112209528