Дивлюсь я на поле, а поле все біле,
від снігу, що випав у нас на цей час,
а там, мов не винні, на білій вершині
зібралися зайчики мов на скатертині,
Танцюють під стрекот сорок - білобок,
не гірше від наших, знаменних зірок,
а потім мов маршем , прямують в гай старші
і там вибирають місця, які знають.
Одні заховались під кущиком глоду,
а інші вмостились під сіру колоду,
а ті, заховались під снігом в курай
і думають, ніби потрапили в Рай.
Укр. П1д стрекот сорок, сорок - б1лобок
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2020
Свидетельство о публикации №120112202412
Свидетельство о публикации №120112202412
Рецензии