ВІДЛІТАЮТЬ РОКИ,
ЯК ЛИСТЯ ОСІННЄ.
ПОКРИВАЮТЬ СТЕЖКИ,
ПРОГРІТТІ ПРОМІННЯМ.
А ДУША НЕЗБАГНЕННА,
ТА ВСЕ Ж МОЛОДІЄ.
ЯК ТА ОСІНЬ ЖОВТНЕВА,
ТА ВСЕ ПРО ЩОСЬ МРІЄ.
А РОКИ ТО БІЖАТЬ,
НЕ ВСТИГАЄМ ЗА ЧАСОМ.
А ЧАСИ ВСЕ СПІШАТЬ,
А З НИМИ І ОСІНЬ НАША.
І НЕСЕ НАС ДОЛЯ,
НЕМОВ ОСІННЄ ЛИСТЯ.
У ТІ ЯСНІ ПРОСТОРИ,
ТАМ,ДЕ ЗІРКИ В НАМИСТІ!!!
А РОКИ ТО Б ЖАТЬ
© Copyright: Людмила Кравченко 4, 2020
Свидетельство о публикации №120112106796
Свидетельство о публикации №120112106796
Рецензии