Майдан. Слово

     Поема віри

              Трійці Пресвятій
              присвячується

1

Душа ще хоче
щось
й в ночі
пита
та ніч
крильми —
до ночі
відліта

а там де вже світа
там радість живиться
що Бог як свято —
наперстав
вся музика любові —
проліта!
Немов — небо —
в устах —
в устах!

Політ і сонце і любов —
все — пронизати!
 Ніщо не буде
вже тримати

впадуть підпорочок
ряди

а Бог, що Слово народив
й Бог-Слово
слово народив —
сиплють зі світлої
гряди!
         політної гряди!
Й тим словом
прийдуть обійняти…

2

Не зрить ще хто
ще німо зойкне —
ніби пустота
та є Христа
висока радість —
                там!

а ти за душу брата
хотів там амфібрахій насотати!
мертвлять вас в сірості

Не перестати?
А перестать!
корінчики сіренькі —
виривать!
То й буде —
слово…
 
3

Се можу
народити слово
се — під пенати?

теж — можна вам
це опинати

а це я його
мати

понижче Євангелія
мені не дуже — знати

І поведете між колоссям
сонце любить —
тож оголять
це
й розпинати…

а от
я — його
мати!

Мати.

А нижче Євангелія
то
не у змозі
знати

4

А той достаток
ті люди добрі
хто булки, чи — кип’яченої
                води
й молитви —
в майбуття
до кожного
хто —
мама й тато…
бо життя й смерть —
зриваються у передранок…
Майданом

Любов веди
Любов — сліди
Його
як слово тільки
стріти б…
І чого там? —
нехай вже тут.
Як — Стрітень.

Любов веди
любов — сліди…
сліди — ростуть…

Він може не доїв
може черпнув
             чи оновився зляку
він як собака —
дививсь в очі твої
і на коліна
ти не впав
і не заплакав…

Ісуса, що в сердечній глибині,
(Той, може, з недовимовленості плакав) —
ти не явив
 
ти не явив те слово як відзнаку
хоч він всім серцем — німо
говорив…

Слово ляга — на чистоти
              порив!!

Вітер віконницю б відкрив —
серце б тобі відкрив!
Все тайна, — тайна! —
слово сягло б
ікон гряди!
Любов веди!..

5

Мати. А от
я слова —
мати
а нижче Євангелія
то —
не у змозі
знати

І схід і захід —
хмари
а нижче
як під канти
то схід і захід
схочуть
воювати

І поведете
під колосся
сонцем любить
світ оголяти
 все оголять —
і розпинати…

це ж з серця
слово
а от
я — його
мати

Крильми від ночі
в ніч і відлітати
лиш слово розпинать
лиш слово —
розпинають

а от
я — його
мати!

10 — 11, 12.2016,
роковини штурму Майдану,
Київ