Сич
Бо місяць в повні.
І голосно співає сич,
Геть невгамовний.
Дрижать в нагострених вітрах
Листки осикові.
І, ніби платиновий прах,
Луна розсипана,-
Кришится металевий квиль
Над степом зоряним,
Подібно метроному хвиль,
Ще й ще півторений.
І тане в небі, як свіча,
Як дим, як спомини,
Жалобне скиглення сича,
Відчаю сповнене.
Свидетельство о публикации №120112100360
Строфа вражає кожна!
З тобою скиглення сича
Ще й полюбити можна...
Как хочешь, Серёга, но от твоих метафор реально охренеть можно. Скромняга...
Станислав Сергеев-Славянский 22.11.2020 14:26 Заявить о нарушении
Серез 07.12.2020 21:48 Заявить о нарушении