Біль проникає у сон,
Рухається по нейронах.
Душу бере у полон,
Дивиться тупо віконно.
Біль відштовхнеться від стін,
Вдариться глухо в підлогу,
Встане, сховається в тінь.
Сплутує руки і ноги.
Біль, як і радість - одне,
Нам би не знати обидва,
Ось пробіжить і ковзне,
Те, що було, йвже не видно.
Є у стражданнях мета,
Всесвіт її продукує,
Той, хто зірки розкида,
Болі із смутком лікує.
Б ль проника у сон
© Copyright: Наталия Кадин-Фесенюк, 2020
Свидетельство о публикации №120111909885
Свидетельство о публикации №120111909885
Рецензии