Бракує слів як тужно і велично
звучить пташиний спів у час війни,
і так було би любо й слічно
без чорних стрічокв вашому вікні.
Шумлять поля, як ситість в піднебідді,
смак хліба і криничної води.
Хотілося б почути по обіді
не звуки пострілів і спалахи вогнів.
Мій погляд тане бачучи ту юність,
що їде в ті зруйновані “Піски.
Спокійно каже:”Вам туди не можна”,
і день ось там розтягнеться в роки...
Браку сл в як тужно велично
© Copyright: Наталия Кадин-Фесенюк, 2020
Свидетельство о публикации №120111909113
Свидетельство о публикации №120111909113
Рецензии