Лина Костенко. Климена

          КЛИМЕНА

Орёл летел, впивался яро в тело,

клевал он с кровью печень Прометея.

И как тебе жилось тогда, Климена?

Несчастная, женой была ты верной.

Ой, можно жить в пустыне, можно в пуще,

питаться можно даже и корою.

Но у скалы не видеть лучше,

как он, страдая, истекает кровью!

Как эта кровь стекает вниз по скалам

и алая струится днём и ночью ...

Глотала слёзы и домой шагала

Девкалиона пестовать, - сыночка.

И ждать, и жить, как будто бы в пустыне.

И ждать, что в спину засмеётся кто-то:

- О, это та, чей муж на скалах гибнет!

Он вор.  Он, кажется, похитил что-то.

           15.11.2020 г.

Перевод с украинского Владислава Бусова


          КЛИМЕНА

Орел впивався кігтями в рамено,

клював печінку… Але не про те я.

А як тобі жилось тоді, Климено,

нещасна, вірна жінка Прометея?

Ой, можна жити в пущі і в пустелі

і можна харчуватися корою.

Але коли підходила до скелі

і бачила… як він… спливає кров‘ю!

І як та кров по каменю рудому

стікає вниз і капає, червона…

Ковтала сльози і брела додому

чучикати свого Девкаліона.

Тужити, ждати, жити як в пустелі.

Чекать, що хтось у спину засміється:

— Це та, що в неї чоловік на скелі!

Він, кажуть, злодій. Щось украв здається.

          Лина Костенко