Закружляли в повітрі сніжинки,
Перший сніг – поцілунок зими.
Мов холодні якісь намистинки,
І зима знов приїде саньми.
Перший сніг і холодні цілунки,
Хоч ще осінь у нас золота.
Та на золоті білі малюнки,
І їх вітер чомусь не зміта.
На золоченім килимі срібло –
От вже творить природа дива!
Посрібнилися навіть і стебла…
Ще й таке у природі бува.
Мов метелики білі, кружляють,
Вітерець їх бере у танок,
А вони все літають й літають,
Й присідають спочить на пеньок.
Білі гості до нас прилетіли,
Хоч ще зовсім не їхня пора,
Нас таночком потішить зуміли,
Їм зраділа уся дітвора.
17.11.2020 р.
Першi снiжинки
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2020
Свидетельство о публикации №120111804445
Свидетельство о публикации №120111804445
Рецензии