Осінь, сум, а небо плаче,
Наче втратило дитя...
Дощ - то сльози неба, наче
За іще одним життям.
Краплі падають на землю,
Листям жовтим шерехтять,
Десь зривають стару греблю
І в калюжах теплих сплять.
Краплі падають повільно,
У струмках течуть туди,
Де чекають їх коріння,
Щоб напитися води.
Полетіли вже лелеки,
Стало холодно вночі,
Сиві, втомлені смереки,
Ліс готовий вже спочить.
Хай бурхливим водограєм
Пролетить наше життя -
Чи то пеклом, чи то раєм
Нам змалює небуття...
Осінь, сум, а небо плаче,
Наче втратило дитя...
Дощ - то сльози неба, наче
За іще одним життям.
Поиспів:
Чому плаче небо? Чому сумна осінь?
На серці без тебе порожньо зовсім!
Осіннім ранком я до тебе повернусь
І заспіваєм разом наш осінній блюз.
29.10.2020 р.
м. Київ
Осiннiй Блюз
© Copyright: Сергий Дубенко, 2020
Свидетельство о публикации №120111804350
Свидетельство о публикации №120111804350
Рецензии
