( Пам'яті Людочки Близнюк )
Лиш 44, а свічка загасла,
Так рано красуня покинула світ.
Людина була надзвичйно прекрасна -
Вкраїни, культури і нації цвіт.
Лиш 44…й між нами немає,
Не вийде на сцену і спів не луна,
Нам більше ця птаха пісень не співає,
Між нею і нами постала стіна.
Лиш 44…покликав вже обрій,
Хоч дуже вона не хотіла іти.
Всі справи її на землі були добрі,
І звідти не зможе до мами прийти.
Всім Людочка-птаха до серця припала,
І втратою птахи прониклись усі,
Душею і співом тепло дарувала…
Тепер всі в сльозах, як в холодній росі.
Лиш 44, а серце не б’ється,
Та в наших серцях залишилась навік,
І співом пташиним уже не заллється –
Куванню зозулі закінчився лік.
16.11.2020 р.
Лиш 44
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2020
Свидетельство о публикации №120111705280
Свидетельство о публикации №120111705280
Рецензии