Осінні рози запізнілі
Напоєні дощем холодним
Блідо рожеві , майже білі
Із шлейфом вітру старомодним
Закриті деякі бутони
Що вже ніколи не розквітнуть
Семи вітрам б’ючи поклони
Вони не вимолять суцвіття
Осінні запізнілі рози
З терпким приємним ароматом
Забуті у саду. Морози
Накриють покривалом раптом
В кружлянні білої палітри
Майже миттєвість , що оживить
Від трансу осені і вітру
Життям напевно ощасливить
***
© Copyright: Лариса Опанасенко, 2020
Свидетельство о публикации №120111704241
Свидетельство о публикации №120111704241
Рецензии