Планета любов

      Планета любові
 
      Поема


Я оспівую образність
в безобразнім світі
спалахую й оплакую
образність
і не кажу інакше, ніж Слово —
Йому вслід — на такій же орбіті —
уподібнююсь Сонцю!
Мороз. — Крапка. Нагрітому
                пів-
                дню!
Крапка. —
Музиці
й Відню.
Невдача півночі натякає
                Півдню!



О...
Сон цей.
Уподібнююсь Сонцю
не кажу інакше ніж Слово
Йому вслід!
на орбіті!
Син казав образно
у плачі оспівую
образність —
             в захололому світі


людей-пельменів стискає залізо
тужавіють! — резини
тужіють! мастила
резини міняються
мастила міняються
все знов під залізом
з планети Його-моєї — з’їзджають
                на край
                холодів
                всі знову:
не хочуть заново
розпочинатись
дуже вже великі контрасти:
в них нема любові...


є контракти,
знову нема любові...


Й неудача півночі —
натякається півдню.
Крапка!
Музиці й Відню.
Як без Сонця?
лиш алкоголь!


Дух Святий де? Йде??
Ого!


О-го-го!!


тужіють — мастила
тужавіють — резини
резини міняються
мастила міняються...
не хочуть заново
розпочинатися


трудно в’їхати чи від’їхати:
в них нема любові...
з’їзджають — трудно
з планети любові
знову


не впізнали лику!
планети Земля
знову
вони сліпі — в них
нема любові
Христової
знову!!

17.11.2020,
Київ