Дослiдження Конституцiй УССР 1937- 1978

Цей аналітичний обзор зроблений з метою проведення дослідження коли та яким чином з Конституції УРСР 1978 року було ЗЛОЧИННО та НЕЗАКОННО викрадено та видалено головне слово РЕСПУБЛІКА,  що є таким же головним у словосполученні Українська Радянська Соціалістична
РЕСПУБЛІКА!
Ви тільки второпайте! У 1991  державні зрадники знищили у Конституції УРСР саме слово УРСР!!!
Це те саме, що у законах США замiнити слово США на ШТАТИ, або АМЕРИКА!!!
=GrafBorisfen=

Щодо КУ96 - вона була "прийнята" ВНОЧИ 28 червня без пiдтвердження референдумом!
Слова голови банди:
КУ буде прийнята КОНСТИТУЦIЙНОЮ БIЛЬШIСТЮ! А ШО СЕ ТАКЕ? ЯК можна застосовувати слово "конституцiйна" коли ще немае Конституцii???

https://www.youtube.com/watch?v=5INpdm80aJU

Почнемо дослiдження з останнього у 1991 роцi "ПОЛIПШЕННЯ" Конституцii УРСР 1978...

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1554-12
"Про внесення змін і доповнень до Конституції (Основного Закону) Української РСР" Документ 1554-XII
Герб України               
З А К О Н  У К Р А Ї Н И
(Закон втратив чинність на підставі Закону N254/96-ВР від 28.06.96, ВВР, 1996, N 30, ст.142 )

Про внесення змін і доповнень до Конституції (Основного Закону) Української РСР - (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1991, N 46, ст.619 )
 
Верховна Рада України постановляє:
/загострюю вашу увагу - ВР України, а не ВР УРСР!!! - бо ЯК ВР України - ЗОВСIМ IНШОI країни України МОЖЕ ЗМIНЮВАТИ Конституцiю iншоi країни УРСР????!!!????/
Внести до Конституції (Основного  Закону) Української  РСР (888-09) такі зміни і доповнення:

1. Преамбулу Конституції виключити.

2. Ст.1 і Ст.4 викласти в такій редакції:
"Ст.1. Україна є загальнонародна  держава, яка виражає волю й  інтереси робітників, селян та  інтелігенції, трудящих республіки всіх національностей";
"Ст.4. Держава Україна, всі її  органи діють на основі законності,  забезпечують охорону правопорядку,    інтересів суспільства, прав і свобод громадян. Державні і громадські організації, службові особи зобов'язані
додержувати Конституції і законів України".

3. Частину 2 Ст.8 виключити.

4. Ст.9, Ст.20 і Ст.25 викласти в такій редакції:
"Ст.9. Основним напрямом розвитку політичної системи суспільства є дальше розгортання демократії: дедалі ширша участь громадян в  управлінні справами держави і суспільства, вдосконалення державного    апарату, підвищення активності громадських організацій, зміцнення правової основи державного і суспільного життя, утвердження свободи слова, постійне  врахування громадської думки";
"Ст.20. Держава ставить собі за мету розширення реальних можливостей  для застосування громадянами своїх творчих сил, здібностей і обдаровань, для всебічного розвитку особи";
"Ст.25. В Україні існує і вдосконалюється єдина система
народної освіти, яка забезпечує загальноосвітню і професійну підготовку громадян, служить духовному і фізичному розвиткові молоді, готує її до праці і громадської діяльності".

5. Частину 1 Ст.27 викласти в такій редакції:
"Держава дбає про охорону, примноження і широке використання
духовних цінностей для морального й   естетичного виховання громадян,  підвищення їх культурного рівня".

6. Назву глави 4 викласти в такій редакції: "Глава 4. Зовнішньополітична діяльність України і захист Вітчизни"

7. Частину 1 Ст.29 викласти в такій редакції: "Відповідно до Конституції України захист Вітчизни належить
до найважливіших функцій держави і є справою всього народу".

8. Ст.72 доповнити пунктом 10-1 такого змісту: "10-1)  утворення  військових   формувань, підпорядкованих органам державної влади та управління".

9. Частини 2 і 3 Ст.74 виключити.
У зв'язку з цим частину 4 вважати частиною 2.

10. У Ст.97: доповнити Ст.97 пунктами 9-1, 26-1 і 27-1 такого змісту: "9-1) утворення Ради оборони України і визначення переліку посадових осіб, які входять до її складу";
"26-1) введення в разі необхідності  надзвичайного стану на території України";
"27-1) встановлення військових звань,  дипломатичних  рангів,
інших спеціальних звань і класних чинів";
пункт 10 після слів "Генерального прокурора Української РСР" доповнити словами "Міністра оборони України";

пункт 31 викласти в такій редакції: "31) зупинення дії правових актів  Верховної Ради Кримської АРСР в разі невідповідності їх Конституції і законам  України; скасування рішень обласних, районних, міських, районних у містах
Рад народних депутатів, якщо вони  прийняті з порушенням Конституції і законів України";

пункт 33 виключити.

11. Ст.114-5 доповнити пунктом 9-1 такого змісту: "9-1) присвоює вищі  військові звання, дипломатичні ранги,
інші спеціальні звання і класні чини".

12. Частину 1 Ст.117 викласти в такій редакції: "Кабінет Міністрів України є відповідальним перед Президентом
України і Верховною Радою України".

13. Ст.119 доповнити пунктом 10 такого змісту: "10) координує діяльність виконавчих комітетів  місцевих Рад народних депутатів по виконанню державних програм".

14. Ст.121 викласти в такій редакції:
"Ст.121. Кабінет Міністрів України в  межах своєї компетенції має право зупиняти дію актів Уряду Кримської  АРСР з одночасною постановкою  перед Верховною Радою Кримської АРСР питання про скасування цих актів, а також скасовувати рішення і
розпорядження виконавчих комітетів  обласних, районних, міських,
районних у містах Рад народних депутатів, якщо вони прийняті з
порушенням Конституції і законів  України. Кабінет Міністрів України відшкодовує матеріальні збитки,  завдані необгрунтованим зупиненням дії або скасуванням зазначених актів. Кабінет Міністрів України має право   скасовувати акти міністерств України, інших підвідомчих йому органів".

15. Частину 3 Ст.122 після слів "її  Президії" доповнити словами "указів Президента".

16. У назві і тексті Конституції (888-09) слова "Українська Радянська Соціалістична Республіка" та "Українська РСР" замінити словом "Україна".
 
Голова Верховної Ради України                Л.КРАВЧУК м. Київ, 17 вересня 1991 року N1554-XII
=====

Згідно офіційної відповіді №4222 вiд 29.11.2019 директора Державного архіву вищих  органів влади та управління України Олександра Бухеньця, у державних архівах відомостей про створення Верховної Ради України НЕ ЗНАЙДЕНО!
=====
КОНСТИТУЦІЯ(ОСНОВНИЙ ЗАКОН)
УКРАЇНСЬКОЇ РАДЯНСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РЕСПУБЛІКИ
Конституцію затверджено
 Постановою Надзвичайного XIV Українського З'їзду Рад
 від 30 січня 1937 року
https://ips.ligazakon.net/document/T370001?an=320

Із змінами і доповненнями, внесеними
 Законами Української Радянської Соціалістичної Республіки
 від 4 березня 1944 року,
від 4 березня 1944 року,
від 4 березня 1944 року,
від 30 серпня 1946 року,
від 13 березня 1948 року,
від 13 березня 1948 року,
від 5 липня 1950 року,
від 5 липня 1950 року,
від 5 липня 1950 року,
від 20 квітня 1951 року,
від 20 квітня 1951 року,
від 28 березня 1952 року,
від 12 вересня 1953 року,
від 17 червня 1954 року,
від 17 червня 1954 року,
від 24 січня 1956 року,
від 15 березня 1957 року,
від 15 березня 1957 року,
від 15 березня 1957 року,
від 15 березня 1957 року,
від 15 березня 1957 року,
від 31 травня 1957 року,
від 30 грудня 1958 року,
від 30 грудня 1958 року,
від 20 листопада 1959 року,
від 20 листопада 1959 року,
від 29 червня 1966 року,
від 24 грудня 1966 року,
від 12 квітня 1967 року N 24-VII,
від 12 квітня 1967 року N 27-VII,
від 20 жовтня 1967 року N 424-VII,
від 19 грудня 1968 року N 1469-VII,
від 20 червня 1969 року N 2007-VII,
від 23 грудня 1970 року N 3326-VII,
від 10 грудня 1971 року N 323-VIII,
від 27 грудня 1972 року N 1303-VIII,
від 29 червня 1973 року N 1868-VIII,
від 19 листопада 1976 року N 1486-IX

(Зміни, передбачені Законом Української Радянської Соціалістичної Республіки від 5 липня 1950 року, внесені частково)
(Зміни, передбачені Законом Української Радянської Соціалістичної Республіки від 17 червня 1954 року, внесені частково)
РОЗДІЛ I
Суспільний устрій
Стаття 1. Українська Радянська Соціалістична Республіка є соціалістична держава робітників і селян.

Стаття 2. Політичну основу УРСР становлять Ради депутатів трудящих, що виросли і зміцніли в наслідок повалення влади поміщиків та капіталістів, завоювання диктатури пролетаріату, визволення українського народу від національного гніту царату та російської імперіалістичної буржуазії і розгрому націоналістичної контрреволюції.

Стаття 3. Вся влада в УРСР належить трудящим міста і села в особі Рад депутатів трудящих.

Стаття 4. Економічну основу УРСР становлять соціалістична система господарства і соціалістична власність на знаряддя та засоби виробництва, що утвердилися в наслідок ліквідації капіталістичної системи господарства, скасування приватної власності на знаряддя та засоби виробництва і знищення експлуатації людини людиною.

Стаття 5. Соціалістична власність в УРСР має або форму державної власності (всенародне добро), або форму кооперативно-колгоспної власності (власність окремих колгоспів, власність кооперативних об'єднань).

Стаття 6. Земля, її надра, води, ліси, заводи, фабрики, шахти, рудні, залізничний, водний і повітряний транспорт, банки, засоби зв'язку, організовані державою великі сільськогосподарські підприємства (радгоспи, машинно-тракторні станції і т. п.), а також комунальні підприємства і основний житловий фонд у містах і промислових пунктах є державною власністю, тобто всенародним добром.

Стаття 7. Громадські підприємства в колгоспах і кооперативних організаціях з їх живим і мертвим реманентом, продукція, що її виробляють колгоспи та кооперативні організації, так само як їх громадські будівлі, становлять громадську, соціалістичну власність колгоспів і кооперативних організацій.

Кожний колгоспний двір, крім основного прибутку від громадського колгоспного господарства, має в особистому користуванні невелику присадибну ділянку землі і в особистій власності підсобне господарство на присадибній ділянці, житловий будинок, продуктивну худобу, птицю та дрібний сільськогосподарський реманент - згідно з статутом сільськогосподарської артілі.

Стаття 8. Земля, яку займають колгоспи, закріпляється за ними в безплатне і безстрокове користування, тобто навічно.

Стаття 9. Поруч з соціалістичною системою господарства, яка є панівною формою господарства в УРСР, допускається законом дрібне приватне господарство одноосібних селян і кустарів, яке грунтується на особистій праці і виключає експлуатацію чужої праці.

Стаття 10. Право особистої власності громадян на їх трудові прибутки та заощадження, на житловий будинок і підсобне хатнє господарство, на предмети хатнього господарства і вжитку, на предмети особистого споживання та комфорту, так само як право спадкування особистої власності громадян - охороняються законом.

Стаття 11. Господарське життя УРСР визначається і спрямовується державним народногосподарським планом в інтересах збільшення суспільного багатства, неухильного піднесення матеріального та культурного рівня трудящих, зміцнення незалежності соціалістичної держави і посилення її обороноздатності.

Стаття 12. Праця в УРСР є обов'язком і справою честі кожного здатного до праці громадянина за принципом: "хто не працює, той не їсть".

В УРСР здійснюється принцип соціалізму: "від кожного за його здібністю, кожному - за його працею".

РОЗДІЛ II
Державний устрій
Стаття 13. З метою здійснення союзними республіками взаємодопомоги по лінії економічній і політичній, а так само по лінії оборони, Українська Радянська Соціалістична Республіка добровільно об'єдналася з іншими рівноправними Радянськими Соціалістичними Республіками:

Російською Радянською Федеративною Соціалістичною Республікою;

Білоруською Радянською Соціалістичною республікою;

Узбецькою Радянською Соціалістичною Республікою;

Казахською Радянською Соціалістичною Республікою;

Грузинською Радянською Соціалістичною Республікою;

Азербайджанською Радянською Соціалістичною Республікою;

Литовською Радянською Соціалістичною Республікою;

Молдавською Радянською Соціалістичною Республікою;

Латвійською Радянською Соціалістичною Республікою;

Киргизькою Радянською Соціалістичною Республікою;

Таджицькою Радянською Соціалістичною Республікою;

Вірменською Радянською Соціалістичною Республікою;

Туркменською Радянською Соціалістичною Республікою;

Естонською Радянською Соціалістичною Республікою в союзну державу - Союз Радянських Соціалістичних Республік.

Виходячи з цього, Українська Радянська Соціалістична Республіка забезпечує за СРСР в особі його найвищих органів державної влади та органів державного управління права, визначені статтею 14 Конституції СРСР.

Поза межами статті 14 Конституції СРСР Українська Радянська Соціалістична Республіка здійснює державну владу самостійно, зберігаючи повністю свої суверенні права.

(стаття 13 у редакції Закону Української
 Радянської Соціалістичної Республіки від 15.03.57 р.)

Стаття 14. Українська Радянська Соціалістична Республіка зберігає за собою право виходу з Союзу Радянських Соціалістичних Республік.

Стаття 15. Територія Української Радянської Соціалістичної Республіки не може бути змінювана без згоди УРСР.

Стаття 15-а. УРСР має свої республіканські військові формування.

(Конституцію доповнено статтею 15-а згідно із Законом
 Української Радянської Соціалістичної Республіки від 04.03.44 р.)

Стаття 15-б. УРСР має право вступати в безпосередні зносини з іноземними державами, складати з ними угоди і обмінюватись дипломатичними і консульськими представниками.

(Конституцію доповнено статтею 15-б згідно із Законом
 Української Радянської Соціалістичної Республіки від 04.03.44 р.)

Стаття 16. Закони СРСР обов'язкові на території УРСР.

Стаття 17. Кожний громадянин УРСР є громадянином СРСР.

Громадяни всіх інших союзних республік користуються на території УРСР усіма правами громадян УРСР.

Стаття 18. Українська Радянська Соціалістична Республіка складається з областей: Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Київської, Кіровоградської, Кримської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Ровенської, Сталінської, Станіславської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької і Чернігівської.

(стаття 18 у редакції Законів Української
 Радянської Соціалістичної Республіки від 30.08.46 р.,
від 17.06.54 р.,
від 30.12.58 р.,
від 20.11.59 р.)

Стаття 19. До відання Української Радянської Соціалістичної Республіки в особі її найвищих органів влади і органів державного управління належать:

а) встановлення і зміна Конституції Української Радянської Соціалістичної Республіки і контроль за її виконанням;

б) утворення нових областей в складі Української РСР, утворення економічних адміністративних районів Української РСР;

(пункт "б" статті 19 у редакції Законів Української
 Радянської Соціалістичної Республіки від 15.03.57 р.,
від 31.05.57 р.)

в) подання на затвердження Верховної Ради СРСР утворення нових областей, а також нових автономних республік і областей у складі УРСР;

г) встановлення кордонів і районного поділу областей УРСР;

д) затвердження кордонів і районного поділу Молдавської АРСР;

е) видання законів УРСР;

є) охорона державного ладу і прав громадян;

ж) затвердження народногосподарського плану УРСР;

з) затвердження державного бюджету УРСР;

и) встановлення, у відповідності з законодавством СРСР, державних і місцевих податків, зборів і неподаткових прибутків;

і) управління промисловістю і будівництвом союзно-республіканського підпорядкування; управління банками, промисловими, сільськогосподарськими і торговими підприємствами і організаціями республіканського підпорядкування, а також керівництво місцевою промисловістю;

(пункт "і" статті 19 у редакції Закону Української
 Радянської Соціалістичної Республіки від 31.05.57 р.)

ї) керування страховою і ощадною справою;

к) управління банками, промисловими, сільськогосподарськими і торговельними підприємствами та організаціями республіканської підлеглості, а також керівництво місцевою промисловістю;

л) шляхове будівництво, керування транспортом і зв'язком республіканського і місцевого значення;

(пункт "л" статті 19 у редакції Закону Української
 Радянської Соціалістичної Республіки від 15.03.57 р.)

м) встановлення порядку користування землею, надрами, лісами і водами;

н) керування житловим і комунальним господарством, житловим будівництвом і впорядкуванням міст та інших населених місцевостей;

о) шляхове будівництво, керування місцевим транспортом і зв'язком;

п) законодавство про працю;

р) керування справою соціального забезпечення;

с) керування справою початкової, середньої і вищої освіти;

т) законодавство про судоустрій і судочинство, прийняття Цивільного і Кримінального кодексів Української РСР;

(пункт "т" статті 19 у редакції Закону Української
 Радянської Соціалістичної Республіки від 15.03.57 р.)

у) керування справою охорони здоров'я і управління установами охорони народного здоров'я загальнореспубліканського значення;

ф) керування і організація справи фізкультури і спорту;

х) організація судових органів УРСР;

ц) надання прав громадянства УРСР;

ц) Встановлення порядку утворення військових формувань УРСР;

(статтю 19 доповнено пунктом "ц" згідно із Законом
 Української Радянської Соціалістичної Республіки від 04.03.44 р.)

ч) амністія і помилування громадян, засуджених судовими органами УРСР;

ч) Встановлює представництво УРСР в міжнародних зносинах.

(статтю 19 доповнено пунктом "ч" згідно із Законом
 Української Радянської Соціалістичної Республіки від 04.03.44 р.)

РОЗДІЛ III
Найвищі органи державної влади Української Радянської Соціалістичної Республіки
Стаття 20. Найвищим органом державної влади УРСР є Верховна Рада УРСР.

Стаття 21. Верховна Рада УРСР обирається громадянами УРСР по виборчих округах на строк 4 роки за нормами: 1 депутат на 100.000 населення.

Стаття 22. Верховна Рада УРСР здійснює всі права, що належать УРСР згідно з статтями 13 і 19 Конституції УРСР, оскільки вони не належать, в силу Конституції, до компетенції підзвітних Верховній Раді УРСР органів УРСР: Президії Верховної Ради УРСР, Ради Народних Комісарів УРСР і Народних Комісаріатів УРСР.

Стаття 23. Верховна Рада УРСР є єдиним законодавчим органом УРСР.

Стаття 24. Закон вважається затвердженим, коли його ухвалила Верховна Рада УРСР простою більшістю голосів.

Стаття 25. Закони, ухвалені Верховною Радою УРСР, публікуються за підписами голови і секретаря Президії Верховної Ради УРСР.

Стаття 26. Верховна Рада Української РСР обирає Голову Верховної Ради Української РСР і чотирьох заступників.

(стаття 26 у редакції Закону Української
 Радянської Соціалістичної Республіки від 20.04.51 р.)

Стаття 27. Голова Верховної Ради УРСР керує засіданнями Верховної Ради УРСР і відає її внутрішнім розпорядком.

Стаття 28. Верховна Рада Української РСР обирає Президію Верховної Ради Української РСР у складі: Голови Президії Верховної Ради Української РСР, першого заступника Голови, заступника Голови, Секретаря Президії і 19 членів Президії Верховної Ради Української РСР.

(стаття 28 у редакції Закону Української Радянської
 Соціалістичної Республіки від 12.04.67 р. N 27-VII)

Стаття 29. Президія Верховної Ради УРСР підзвітна Верховній Раді УРСР у всій своїй діяльності.

Стаття 30. Президія Верховної Ради УРСР:

а) скликає сесії Верховної Ради УРСР;

б) дає тлумачення законів УРСР, видає укази;

в) провадить всенародне опитування (референдум);

г) скасовує постанови і розпорядження Ради Народних Комісарів УРСР, Ради Народних Комісарів Молдавської АРСР, а також постанови і розпорядження обласних Рад депутатів трудящих, в разі їх невідповідності законові;

д) у період між сесіями Верховної Ради УРСР за поданням голови Ради Народних Комісарів УРСР увільняє від посади і призначає окремих Народних Комісарів УРСР з наступним внесенням на затвердження Верховної Ради УРСР;

е) надає права громадянства УРСР;

є) надає почесні звання УРСР і удостоює нагород;

ж) здійснює права помилування громадян, засуджених судовими органами УРСР;

з) Призначає і відкликає повноважних представників УРСР в іноземних державах;

(статтю 30 доповнено пунктом "з" згідно із Законом
 Української Радянської Соціалістичної Республіки від 04.03.44 р.)

і) Приймає довірчі і відкличні грамоти акредитованих при ній дипломатичних представників іноземних держав.

(статтю 30 доповнено пунктом "і" згідно із Законом
 Української Радянської Соціалістичної Республіки від 04.03.44 р.)

Стаття 31. Сесії Верховної Ради УРСР скликаються Президією Верховної Ради УРСР двічі на рік.

Позачергові сесії скликаються Президією Верховної Ради УРСР за її розсудом або на вимогу однієї третини депутатів Верховної Ради.

Стаття 32. Верховна Рада УРСР обирає мандатну комісію, яка перевіряє повноваження депутатів Верховної Ради УРСР.

За поданням мандатної комісії Верховна Рада УРСР вирішує або визнати повноваження, або касувати вибори окремих депутатів.

Стаття 33. Верховна Рада УРСР призначає, коли вона визнає за необхідне, слідчі та ревізійні комісії з усяких питань.

Всі установи та службові особи зобов'язані виконувати вимоги цих комісій і подавати їм необхідні матеріали та документи.

Стаття 34. Депутат Верховної Ради УРСР не може бути притягнений до судової відповідальності або заарештований без згоди Верховної Ради УРСР, а в період між сесіями Верховної Ради УРСР, - без згоди Президії Верховної Ради УРСР.

Стаття 35. По закінченні повноважень Верховної Ради УРСР Президія Верховної Ради УРСР призначає нові вибори в строк не більше двох місяців з дня закінчення повноважень Верховної Ради УРСР.

Стаття 36. По закінченні повноважень Верховної Ради УРСР Президія Верховної Ради УРСР зберігає свої повноваження аж до утворення новообраною Верховною Радою УРСР нової Президії Верховної Ради УРСР.

Стаття 37. Новообрана Верховна Рада УРСР скликається Президією Верховної Ради УРСР попереднього скликання не пізніше, як через місяць після виборів.

Стаття 38. Верховна Рада УРСР утворює Уряд УРСР - Раду Народних Комісарів УРСР.

РОЗДІЛ IV
Органи державного управління Української Радянської Соціалістичної Республіки
Стаття 39. Найвищим виконавчим і розпорядчим органом державної влади УРСР є Рада Народних Комісарів УРСР.

Стаття 40. Рада Народних Комісарів УРСР відповідальна перед Верховною Радою УРСР і їй підзвітна, а в період між сесіями Верховної Ради УРСР - перед Президією Верховної Ради УРСР, якій підзвітна.

Стаття 41. Рада Народних Комісарів УРСР видає постанови і розпорядження на основі і на виконання законів СРСР і УРСР, постанов і розпоряджень Ради Народних Комісарів СРСР і перевіряє їх виконання.

Стаття 42. Постанови і розпорядження Ради Народних Комісарів УРСР обов'язкові до виконання на всій території УРСР.

Стаття 43. Рада Народних Комісарів УРСР:

а) об'єднує і спрямовує роботу Міністерств Української РСР та інших підвідомчих їй установ; здійснює керівництво Радами народного господарства економічних адміністративних районів Української РСР; об'єднує і перевіряє роботу Уповноважених загальносоюзних Міністерств і відомств;

(пункт "а" статті 43 у редакції Закону Української
 Радянської Соціалістичної Республіки від 31.05.57 р.)

б) вживає заходів по здійсненню народногосподарського плану;

в) вживає заходів по здійсненню державного і місцевого бюджету УРСР;

г) вживає заходів по забезпеченню громадського ладу, обороні інтересів держави і охороні прав громадян;

д) спрямовує і перевіряє роботу Ради Народних Комісарів Молдавської АРСР, керує і перевіряє роботу виконавчих комітетів обласних Рад депутатів трудящих;

е) утворює, в разі необхідності, спеціальні комітети і Головні Управління при Раді Народних Комісарів УРСР у справах господарського і культурного будівництва;

ж) Здійснює керівництво в галузі зносин УРСР з іноземними державами, виходячи з загально встановленого Союзом РСР порядку у взаємовідносинах союзних республік з іноземними державами;

(статтю 43 доповнено пунктом "ж" згідно із Законом
 Української Радянської Соціалістичної Республіки від 04.03.44 р.)

є) Керує організацією військових формувань УРСР.

(статтю 43 доповнено пунктом "є" згідно із Законом
 Української Радянської Соціалістичної Республіки від 04.03.44 р.)

Стаття 44. Рада Міністрів Української РСР має право припиняти рішення обласних Рад депутатів трудящих, скасовувати рішення і розпорядження виконавчих комітетів обласних Рад депутатів трудящих, постанови і розпорядження Рад народного господарства економічних адміністративних районів Української РСР, накази та інструкції Міністрів Української РСР.

(стаття 44 у редакції Закону Української
 Радянської Соціалістичної Республіки від 31.05.57 р.)

Стаття 45. Рада Міністрів Української РСР утворюється Верховною Радою Української РСР у складі:

Голови Ради Міністрів Української РСР;

Перших заступників Голови Ради Міністрів;

Заступників Голови Ради Міністрів;

Міністрів;

Голови Державного планового комітету Ради Міністрів Української РСР;

Голови Державного комітету Ради Міністрів Української РСР у справах будівництва;

Голови Комітету народного контролю Української РСР;

Голови Державного комітету цін Ради Міністрів Української РСР;

Голови Державного комітету Ради Міністрів Української РСР по професійно-технічній освіті;

Голови Державного комітету Ради Міністрів Української РСР по праці;

Голови Державного комітету Ради Міністрів Української РСР по телебаченню і радіомовленню;

Голови Державного комітету Ради Міністрів Української РСР по кінематографії;

Голови Державного комітету Ради Міністрів Української РСР у справах видавництв, поліграфії і книжкової торгівлі;

Голови Державного комітету Ради Міністрів Української РСР по охороні природи;

Голови Державного комітету Ради Міністрів Української РСР по нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості і гірничому нагляду;

Голови Комітету державної безпеки при Раді Міністрів Української РСР;

Голови Українського об'єднання Ради Міністрів Української РСР по продажу сільськогосподарської техніки, запасних частин, мінеральних добрив та інших матеріально-технічних засобів, організації ремонту і використання машин у колгоспах і радгоспах;

Начальника Головного управління Ради Міністрів Української РСР по нафтопереробній і нафтохімічній промисловості;

Начальника Головного управління Ради Міністрів Української РСР по садівництву, виноградарству і виноробній промисловості;

Начальника Головного управління Ради Міністрів Української РСР по матеріально-технічному постачанню;

Начальника Центрального статистичного управління при Раді Міністрів Української РСР.

(стаття 45 у редакції Законів Української
 Радянської Соціалістичної Республіки від 04.03.44 р.,
від 04.03.44 р.,
від 04.03.44 р.,
із змінами, внесеними згідно із Законом Української
 Радянської Соціалістичної Республіки від 05.07.50 р.,
у редакції Законів Української
 Радянської Соціалістичної Республіки від 17.06.54 р.,
від 24.01.56 р.,
від 15.03.57 р.,
від 31.05.57 р.,
від 30.12.58 р.,
від 29.06.66 р.,
від 12.04.67 р. N 24-VII,
від 20.10.67 р. N 424-VII,
від 20.06.69 р. N 2007-VII,
із змінами, внесеними згідно із Законом Української
 Радянської Соціалістичної Республікивід 23.12.70 р. N 3326-VII,
у редакції Закону Української Радянської
 Соціалістичної Республіки від 10.12.71 р. N 323-VIII,
із змінами, внесеними згідно із Законами Української
 Радянської Соціалістичної Республіки від 27.12.72 р. N 1303-VIII,
від 19.11.76 р. N 1486-IX)

Стаття 46. Народні Комісари УРСР керують галузями державного управління, які належать до компетенції УРСР.

Стаття 47. Народні Комісаріати УРСР є або союзно-республіканськими, або республіканськими,

Стаття 48. До союзно-республіканських Міністерств Української РСР належать Міністерства:

Будівництва підприємств важкої індустрії;

Вищої і середньої спеціальної освіти;

Внутрішніх справ;

Вугільної промисловості;

Геології;

Енергетики і електрифікації;

Закордонних справ;

Зв'язку;

Культури;

Легкої промисловості;

Лісового господарства;

Лісової і деревообробної промисловості;

Меліорації і водного господарства;

Монтажних і спеціальних будівельних робіт;

М'ясної і молочної промисловості;

Оборони;

Освіти;

Охорони здоров'я;

Промислового будівництва;

Промисловості будівельних матеріалів;

Радгоспів;

Сільського будівництва;

Сільського господарства;

Торгівлі;

Фінансів;

Харчової промисловості;

Хімічної промисловості;

Чорної металургії;

Юстиції.

(стаття 48 у редакції Законів Української
 Радянської Соціалістичної Республіки від 04.03.44 р.,
від 04.03.44 р.,
від 17.06.54 р.,
від 24.01.56 р.,
від 15.03.57 р.,
від 31.05.57 р.,
від 30.12.58 р.,
від 20.11.59 р.,
від 29.06.66 р.,
від 24.12.66 р.,
від 12.04.67 р. N 24-VII,
від 19.12.68 р. N 1469-VII,
із змінами, внесеними згідно із Законами Української
 Радянської Соціалістичної Республікивід 23.12.70 р. N 3326-VII,
від 29.06.73 р. N 1868-VIII)

Стаття 49. До республіканських Міністерств Української РСР належать Міністерства:

Автомобільного транспорту;

Будівництва і експлуатації автомобільних шляхів;

Житлово-комунального господарства;

Місцевої промисловості;

Побутового обслуговування населення;

Виключено

Соціального забезпечення;

Хлібопродуктів.

(стаття 49 у редакції Законів Української
 Радянської Соціалістичної Республіки від 04.03.44 р.,
від 17.06.54 р.,
від 15.03.57 р.,
від 31.05.57 р.,
від 30.12.58 р.,
від 20.11.59 р.,
від 24.12.66 р.,
від 12.04.67 р. N 24-VII,
від 19.12.68 р. N 1469-VII,
від 20.06.69 р. N 2007-VII,
із змінами, внесеними згідно із Законами Української
 Радянської Соціалістичної Республіки від 29.06.73 р. N 1868-VIII,
від 19.11.76 р. N 1486-IX)

Стаття 50. Народні Комісари УРСР видають у межах компетенції відповідних Народних Комісаріатів накази та інструкції на основі і на виконання законів СРСР і УРСР, постанов і розпоряджень Ради Народних Комісарів СРСР і Ради Народних Комісарів УРСР, наказів та інструкцій союзно-республіканських Народних Комісаріатів СРСР і перевіряють їх виконання.

Стаття 51. Союзно-республіканські Народні Комісаріати УРСР керують дорученими їм галузями державного управління УРСР, підлягаючи як Раді Народних Комісарів УРСР, так і відповідному союзно-республіканському Народному Комісаріатові СРСР.

Стаття 52. Республіканські Народні Комісаріати УРСР керують дорученими їм галузями державного управління, підлягаючи безпосередньо Раді Народних Комісарів УРСР.

Стаття 52-а. Ради народного господарства економічних адміністративних районів Української РСР керують дорученими їм галузями господарської діяльності, підлягаючи безпосередньо Раді Міністрів Української РСР.

Ради народного господарства економічних адміністративних районів Української РСР в межах своєї компетенції видають постанови і розпорядження на підставі і на виконання законів СРСР і Української РСР, постанов і розпоряджень Ради Міністрів СРСР і Ради Міністрів Української РСР.

(Конституцію доповнено статтею 52-а згідно із Законом
 Української Радянської Соціалістичної Республіки від 31.05.57 р.)

Стаття 53. Уряд УРСР або Народний Комісар УРСР, до якого звернуто запит депутата Верховної Ради УРСР, зобов'язані не більше як у триденний строк дати усну або писану відповідь у Верховній Раді УРСР.

РОЗДІЛ V
Найвищі органи державної влади Молдавської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки
Стаття 54. Найвищим органом державної влади Молдавської АРСР є Верховна Рада Молдавської АРСР.

Стаття 55. Верховна Рада Молдавської АРСР обирається громадянами республіки на строк 4 роки за нормами представництва, що встановлюється Конституцією Молдавської АРСР.

Стаття 56. Верховна Рада Молдавської АРСР є єдиним законодавчим органом Молдавської АРСР.

Стаття 57. Верховна Рада Молдавської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки:

а) ухвалює Конституцію Молдавської Автономної РСР і вносить її на затвердження Верховної Ради УРСР:

б) встановлює районний поділ Молдавської АРСР і межі районів та міст і вносить на затвердження Верховної Ради УРСР;

в) затверджує народногосподарський план Молдавської АРСР;

г) затверджує бюджет Молдавської АРСР;

д) надає почесні звання Молдавської Автономної Республіки.

Стаття 58. Закони УРСР обов'язкові на території Молдавської АРСР. В разі розходження закону Молдавської АРСР з законом УРСР на території Молдавської АРСР діє закон УРСР.

Стаття 59. Верховна Рада Молдавської АРСР обирає Президію Верховної Ради Молдавської АРСР в складі: голови Президії Верховної Ради, його заступників, секретаря Президії і членів Президії Верховної Ради Молдавської АРСР.

Стаття 60. Президія Верховної Ради Молдавської АРСР підзвітна Верховній Раді Молдавської АРСР.

Стаття 61. Повноваження Президії Верховної Ради Молдавської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки визначаються Конституцією Молдавської АРСР.

Стаття 62. Для ведення засідань Верховна Рада Молдавської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки обирає голову Верховної Ради Молдавської АРСР і його заступників.

Стаття 63. Сесії міських, районних у містах, селищних і сільських Рад депутатів трудящих скликаються їх виконавчими комітетами не менше шести разів на рік, а сесії міських Рад депутатів трудящих з районним поділом - не менше чотирьох разів на рік.

(стаття 63 у редакції Закону Української
 Радянської Соціалістичної Республіки від 15.03.57 р.)

РОЗДІЛ VI
Органи державного управління Молдавської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки
Стаття 64. Найвищим виконавчим і розпорядчим органом державної влади Молдавської АРСР є Рада Народних Комісарів Молдавської АРСР.

Стаття 65. Рада Народних Комісарів Молдавської АРСР відповідальна перед Верховною Радою Молдавської АРСР і їй підзвітна, а в період між сесіями Верховної Ради Молдавської АРСР - перед Президією Верховної Ради Молдавської АРСР, якій підзвітна.

Стаття 66. Рада Народних Комісарів Молдавської АРСР видає постанови і розпорядження на основі і на виконання законів СРСР, УРСР і Молдавської АРСР, постанов і розпоряджень Рад Народних Комісарів СРСР і УРСР і перевіряє їх виконання.

Стаття 67. Рада Народних Комісарів Молдавської АРСР має право скасовувати накази і інструкції Народних Комісарів Молдавської АРСР, рішення і розпорядження виконавчих комітетів міських і районних Рад депутатів трудящих на території Молдавської АРСР, а також припиняти рішення і розпорядження міських і районних Рад депутатів трудящих.

Стаття 68. Рада Народних Комісарів Молдавської АРСР утворюється Верховною Радою Молдавської АРСР у складі:

Голови Ради Народних Комісарів Молдавської АРСР;

Заступників голови Ради Народних Комісарів;

Голови Державної планової комісії;

Народних Комісарів:

Земельних справ;

Фінансів;

Внутрішньої торгівлі;

Внутрішніх справ;

Юстиції;

Охорони здоров'я;

Освіти;

Місцевої промисловості;

Харчової промисловості;

Комунального господарства;

Соціального забезпечення;

Начальника шляхового Управління;

Уповноваженого Комітету заготівель;

Начальника Управління в справах мистецтв.

Стаття 69. Обласні і міські міст республіканського підпорядкування Ради депутатів трудящих утворюють відділи або управління виконавчих комітетів з затвердження Президії Верховної Ради Української РСР.

(стаття 69 у редакції Законів Української
 Радянської Соціалістичної Республіки від 05.07.50 р.,
від 17.06.54 р.,
від 15.03.57 р.,
від 31.05.57 р.)

Стаття 70. Відповідно до умов області, на основі законів СРСР і Української РСР, загальносоюзні міністерства, а також Міністерство зв'язку Української РСР і Комітет державної безпеки при Раді Міністрів Української РСР утворюють при обласних Радах депутатів трудящих свої управління.

(стаття 70 у редакції Законів Української
 Радянської Соціалістичної Республіки від 17.06.54 р.,
від 15.03.57 р.)

Стаття 71. Відділи і управління виконавчих комітетів обласних Рад депутатів трудящих підлягають у своїй діяльності як відповідній обласній Раді депутатів трудящих та її виконавчому комітетові, так і відповідному Міністерству Української РСР.

(стаття 71 у редакції Закону Української
 Радянської Соціалістичної Республіки від 17.06.54 р.)

РОЗДІЛ VII
Місцеві органи державної влади
Стаття 72. Статтю 72 виключено

(згідно із Законом Української Радянської
 Соціалістичної Республіки від 17.06.54 р.)

Стаття 73. Районні Ради депутатів трудящих утворюють відділи виконавчих комітетів з затвердження обласної Ради депутатів трудящих.

(стаття 73 у редакції Законів Української
 Радянської Соціалістичної Республіки від 13.03.48 р.,
від 28.03.52 р.,
від 17.06.54 р.,
від 15.03.57 р.,
 від 31.05.57 р.)

Стаття 74. Статтю 74 виключено

(стаття 74 у редакції Закону Української
 Радянської Соціалістичної Республіки від 17.06.54 р.,
виключено згідно із Законом Української
 Радянської Соціалістичної Республіки від 15.03.57 р.)

Стаття 75. Відділи виконавчих комітетів районних Рад депутатів трудящих підлягають у своїй діяльності як районній Раді депутатів трудящих і її виконавчому комітетові, так і відповідному відділові обласної Ради депутатів трудящих.

(стаття 75 у редакції Закону Української
 Радянської Соціалістичної Республіки від 17.06.54 р.)

Стаття 76. Міські Ради депутатів трудящих утворюють відділи виконавчих комітетів з затвердження обласної Ради депутатів трудящих.

(стаття 76 у редакції Законів Української
 Радянської Соціалістичної Республіки від 13.03.48 р.,
від 17.06.54 р.,
від 15.03.57 р.,
від 31.05.57 р.)

Стаття 77. Відділи виконавчих комітетів міських Рад депутатів трудящих підлягають у своїй діяльності як міській Раді депутатів трудящих і її виконавчому комітетові, так і відповідному відділові районної Ради депутатів трудящих або відповідному відділові обласної Ради депутатів трудящих.

(стаття 77 у редакції Закону Української
 Радянської Соціалістичної Республіки від 17.06.54 р.)

Стаття 78. Відділи виконавчих комітетів міських Рад депутатів трудящих міст республіканського підпорядкування підлягають у своїй діяльності як міській Раді депутатів трудящих і її виконавчому комітетові, так і відповідному Міністерству Української РСР безпосередньо.

(стаття 78 у редакції Законів Української
 Радянської Соціалістичної Республіки від 17.06.54 р.,
від 15.03.57 р.)

Стаття 79. Сесії обласних Рад депутатів трудящих скликаються їх виконавчими комітетами не менше як 4 рази на рік.

Стаття 80. Сесії районних Рад депутатів трудящих і Рад депутатів трудящих адміністративних округ скликаються їх виконавчими комітетами не менше як 6 раз на рік.

Стаття 81. Сесії міських і сільських Рад депутатів трудящих скликаються їх виконавчими органами не менше одного разу на місяць.

Стаття 82. Обласні Ради депутатів трудящих, Ради депутатів трудящих адміністративних округ, районні і міські Ради депутатів трудящих обирають на час своєї сесії голову і секретаря для ведення засідань сесії.

Стаття 83. Голова сільської Ради скликає сільську Раду і веде її засідання.

Стаття 84. Виконавчі органи Рад депутатів трудящих безпосередньо підзвітні як Раді депутатів трудящих, що їх обрала, так і виконавчому органові вищестоячої Ради депутатів трудящих.

Стаття 85. Вищестоячі виконавчі комітети Рад депутатів трудящих мають право скасовувати рішення і розпорядження нижчестоячих виконавчих комітетів і припиняти рішення та розпорядження нижчестоячих Рад депутатів трудящих.

Стаття 86. Вищестоячі Ради депутатів трудящих мають право скасовувати рішення і розпорядження нижчестоячих Рад депутатів трудящих та їх виконавчих комітетів.

Стаття 87. Обласні Ради депутатів трудящих утворюють такі відділи виконавчих комітетів:

Земельний;

Фінансовий;

Внутрішньої торгівлі;

Місцевої промисловості;

Народної освіти.

Охорони здоров'я;

Соціального забезпечення;

Комунального господарства;

Шляховий;

Відділ в справах мистецтв;

Загальний;

Планову комісію;

Сектор кадрів при голові виконкому,

і, крім того, відповідно до особливостей господарства області, з затвердження союзно-республіканських Народних Комісаріатів Легкої промисловості, Харчової промисловості, Лісової промисловості, Зернових і тваринницьких радгоспів, обласні Ради депутатів трудящих утворюють відділи або Управління:

Легкої промисловості;

Харчової промисловості;

Лісової промисловості;

Зернових і тваринницьких радгоспів.

Стаття 88. До умов області, на основі законів СРСР і УРСР, загальносоюзні Народні Комісаріати і Народний Комісаріат Внутрішніх справ утворюють при обласних Радах депутатів трудящих свої Управління.

(абзац статті 88 із змінами, внесеними згідно із Законом
 Української Радянської Соціалістичної Республіки від 17.06.54 р.)

Комітет заготівель призначає при обласних Радах депутатів трудящих своїх уповноважених.

Стаття 89. Народні судді районних (міських) народних судів обираються громадянами району (міста) на основі загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні строком на п'ять років.

Народні засідателі районних (міських) народних судів обираються на загальних зборах робітників, службовців і селян за місцем їх роботи або проживання, військовослужбовців - по військових частинах строком на два роки.

(стаття 89 у редакції Закону Української
 Радянської Соціалістичної Республіки від 20.11.59 р.)

Стаття 90. Ради депутатів трудящих адміністративних округ і їх виконавчі комітети утворюють відділи і ведуть свою роботу на основі законів і указів верховних органів УРСР та рішень обласних Рад депутатів трудящих.

Стаття 91. Районні Ради депутатів трудящих утворюють такі відділи виконавчих комітетів:

Земельний;

Народної освіти;

Фінансовий;

Внутрішньої торгівлі;

Охорони здоров'я;

Соціального забезпечення;

Загальний;

Шляховий;

Планову комісію;

Сектор кадрів при голові виконкому,

і, крім того, відповідно до особливостей господарства району, з затвердження обласної Ради депутатів трудящих, районні Ради депутатів трудящих утворюють відділи:

Комунальний;

Місцевої промисловості.

Комітет заготівель призначає при районних Радах депутатів трудящих своїх уповноважених.

Стаття 92. Відповідно до умов району, на основі законів СРСР і УРСР, з затвердження відповідної обласної Ради депутатів трудящих, Народний Комісаріат Внутрішніх справ утворює при районних Радах депутатів трудящих свої Управління.

Стаття 93. Відділи районних Рад депутатів трудящих підлягають у своїй діяльності як районній Раді депутатів трудящих і її виконавчому комітетові, так і відповідному відділові обласної Ради депутатів трудящих.

Стаття 94. Міські Ради депутатів трудящих утворюють такі відділи виконавчих комітетів:

Фінансовий;

Комунального господарства;

Внутрішньої торгівлі;

Охорони здоров'я;

Народної освіти;

Соціального забезпечення;

Загальний;

Планову комісію;

Сектор кадрів при голові виконкому,

і, крім того, відповідно до особливостей промисловості міста, його міського і приміського господарства:

Місцевої промисловості;

Земельний.

Стаття 95. Відділи міських Рад депутатів трудящих підлягають у своїй діяльності як міській Раді депутатів трудящих і її виконавчому комітетові, так і відповідному відділові районної Ради депутатів трудящих або відповідному відділові обласної Ради депутатів трудящих.

Стаття 96. Відділи міської Ради депутатів трудящих Києва підлягають у своїй діяльності як Раді депутатів трудящих Києва і її виконавчому комітетові, так і відповідному Народному Комісаріатові УРСР безпосередньо.

Стаття 97. По закінченні повноважень обласних, окружних, районних, міських, селищних, станичних і сільських Рад депутатів трудящих їх виконавчі і розпорядчі органи зберігають свої повноваження аж до утворення новообраними Радами нових виконавчих і розпорядчих органів.

РОЗДІЛ VIII
Бюджет Української Радянської Соціалістичної Республіки
Стаття 98. Державний бюджет УРСР складається Радою Народних Комісарів УРСР і подається нею на затвердження Верховної Ради УРСР.

Затверджений Верховною Радою УРСР державний бюджет УРСР публікується до загального відома.

Стаття 99. Верховна Рада УРСР обирає бюджетну комісію, яка доповідає Верховній Раді свій висновок по державному бюджету УРСР.

Стаття 100. Звіт про виконання державного бюджету УРСР затверджується Верховною Радою УРСР і публікується до загального відома.

Стаття 101. Громадяни Української РСР мають право на освіту.

Це право забезпечується загальнообов'язковою восьмирічною освітою, широким розвитком середньої загальної політехнічної освіти, професійно-технічної освіти, середньої спеціальної і вищої освіти на основі зв'язку навчання з життям, з виробництвом, всемірним розвитком вечірньої і заочної освіти, безплатністю всіх видів освіти, системою державних стипендій, навчанням у школах рідною мовою, організацією на заводах, у радгоспах і колгоспах безплатного виробничого, технічного і агрономічного навчання трудящих.

(стаття 101 у редакції Законів Української
 Радянської Соціалістичної Республіки від 15.03.57 р.,
від 30.12.58 р.)

РОЗДІЛ IX
Суд і прокуратура
Стаття 102. Правосуддя в УРСР здійснюється Найвищим Судом УРСР, Найвищим Судом Молдавської АРСР, обласними судами, судами адміністративних округ, а також спеціальними судами СРСР, що створюються за постановою Верховної Ради СРСР, народними судами.

Стаття 103. Розгляд справ у всіх судах здійснюється з участю народних засідателів, крім випадків, спеціально передбачених законом.

Стаття 104. Найвищий Суд УРСР є найвищим судовим органом УРСР. На Найвищий Суд УРСР покладається нагляд за судовою діяльністю всіх судових органів УРСР, Молдавської АРСР і областей.

Стаття 105. Найвищий Суд УРСР обирається Верховною Радою УРСР на строк 5 років.

Стаття 106. У відповідності з інтересами трудящих і з метою розвитку організаційної самодіяльності і політичної активності народних мас громадянам Української РСР забезпечується право об'єднання в громадські організації: професійні спілки, кооперативні об'єднання, організації молоді, спортивні і оборонні організації, культурні, технічні й наукові товариства, а найбільш активні і свідомі громадяни з лав робітничого класу, трудящих селян і трудової інтелігенції добровільно об'єднуються в Комуністичну партію Радянського Союзу, яка є передовим загоном трудящих в їх боротьбі за побудову комуністичного суспільства і являє собою керівне ядро всіх організацій трудящих як громадських, так і державних.

(стаття 106 у редакції Закону Української
 Радянської Соціалістичної Республіки від 12.09.53 р.)

Стаття 107. Обласні суди, суди адміністративних округ обираються обласними Радами депутатів трудящих або Радами депутатів трудящих адміністративних округ на строк 5 років.

Стаття 108. Народні суди обираються громадянами району на основі загального, прямого й рівного виборчого права при таємному голосуванні на строк 3 роки.

Стаття 109. Судочинство в УРСР провадиться українською мовою, в Молдавській АРСР - молдавською або українською мовою, залежно від національного складу більшості населення району, з забезпеченням для осіб, які не володіють мовою більшості, цілковитого ознайомлення з матеріалами справи через перекладача, а також права виступати на суді рідною мовою.

Стаття 110. Розгляд справ у всіх судах УРСР відкритий, оскільки законом не передбачені винятки, з забезпеченням обвинуваченому права на оборону.

Стаття 111. Судді незалежні і підкоряються тільки законові.

Стаття 112. Вищий нагляд за точним виконанням законів усіма Народними Комісаріатами і підвідомчими їм установами, так само як окремими службовими особами, а також громадянами на території УРСР здійснюється як Прокурором СРСР безпосередньо, так і через Прокурора УРСР.

Стаття 113. Прокурор УРСР призначається Прокурором СРСР на строк 5 років.

Стаття 114. Прокурор Молдавської АРСР і обласні прокурори призначаються Прокурором СРСР на строк 5 років.

Стаття 115. Вибори депутатів є загальними: всі громадяни Української РСР, які досягли 18 років, незалежно від расової і національної приналежності, статі, віросповідання, освітнього цензу, осілості, соціального походження, майнового стану і минулої діяльності, мають право брати участь у виборах депутатів і бути обраними, за винятком осіб, визнаних у встановленому законом порядку божевільними.

Депутатом Верховної Ради Української РСР може бути обраний кожний громадянин Української РСР, який досяг 21 року, незалежно від расової і національної приналежності, статі, віросповідання, освітнього цензу, осілості, соціального походження, майнового стану і минулої діяльності.

(стаття 115 у редакції Закону Української
 Радянської Соціалістичної Республіки від 30.12.58 р.)

Стаття 116. Органи прокуратури здійснюють свої функції незалежно від будьяких місцевих органів, підлягаючи тільки Прокуророві СРСР.

РОЗДІЛ X
Основні права й обов'язки громадян
Стаття 117. Громадяни УРСР мають право на працю, тобто право на одержання гарантованої роботи з оплатою їх праці у відповідності з її кількістю і якістю.

Право на працю забезпечується соціалістичною організацією народного господарства, неухильним зростанням продуктивних сил радянського суспільства, усуненням можливості господарських криз і ліквідацією безробіття.

Стаття 118. Громадяни УРСР мають право на відпочинок.

Право на відпочинок забезпечується скороченням робочого дня для величезної більшості робітників до 7 годин, установленням щорічних відпусток робітникам і службовцям з збереженням заробітної плати, наданням для обслуговування трудящих широкої сітки санаторіїв, будинків відпочинку, клубів.

Стаття 119. Громадяни УРСР мають право на матеріальне забезпечення в старості, а також - в разі хвороби і втрати працездатності.

Це право забезпечується широким розвитком соціального страхування робітників і службовців за рахунок держави, безплатною медичною допомогою трудящим, наданням у користування трудящим широкої сітки курортів.

Стаття 120. Громадяни УРСР мають право на освіту.

Це право забезпечується загальнообов'язковою початковою освітою, безплатністю освіти, включаючи вищу освіту, системою державних стипендій величезній більшості тих, що вчаться у вищій школі, навчанням у школах рідною мовою, організацією на заводах, в радгоспах, машинно-тракторних станціях і колгоспах безплатного виробничого, технічного й агрономічного навчання трудящих.

Стаття 121. Вибори депутатів до Рад депутатів трудящих Української РСР провадяться по виборчих округах.

Виборчі норми для кожної обласної, районної, міської, районної в місті, сільської і селищної Ради депутатів трудящих встановлюються Положенням про вибори до обласних, районних, міських, сільських і селищних Рад депутатів трудящих Української РСР.

(стаття 121 у редакції Закону Української
 Радянської Соціалістичної Республіки від 13.03.48 р.,
із змінами, внесеними згідно із Законами Української
 Радянської Соціалістичної Республіки від 20.04.51 р.,
від 17.06.54 р.,
у редакції Закону Української Радянської
 Соціалістичної Республіки від 30.12.58 р.)

Стаття 122. Рівноправність громадян УРСР, незалежно від їх національності і раси, в усіх галузях господарського, державного, культурного і громадсько-політичного життя є непорушним законом.

Яке б то не було пряме чи посереднє обмеження прав або, навпаки, встановлення прямих чи посередніх переваг громадян залежно від їх расової і національної приналежності, так само як усяка проповідь расової або національної винятковості, або ненависті і зневаги - караються законом.

Стаття 123. З метою забезпечення за громадянами свободи совісті церкву в УРСР відокремлено від держави і школу від церкви. Свобода відправлення релігійних культів і свобода антирелігійної пропаганди визнається за всіма громадянами.

Стаття 124. Державний герб Української Радянської Соціалістичної Республіки складається з золотих серпа і молота, зображених на червоному щиті, освітлених променями сонця і обрамлених колоссям пшениці, з написом на червоній стрічці: внизу вінка "Українська РСР", на правому витку "Пролетарии всех стран, соединяйтесь!" і на лівому - "Пролетарі всіх країн, єднайтеся!". Наверху герба є п'ятикутна зірка.

(стаття 124 у редакції Закону Української
 Радянської Соціалістичної Республіки від 05.07.50 р.)

Стаття 125. Державний прапор Української Радянської Соціалістичної Республіки являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох горизонтально розташованих кольорових смуг: верхньої червоного кольору, яка становить дві третини ширини прапора, і нижньої лазурового кольору, яка становить одну третину ширини прапора, з зображенням у його верхній частині, на відстані однієї третини довжини від древка, золотих серпа й молота і над ними червоної п'ятикутної зірки, обрамленої золотою каймою. Відношення ширини до довжини 1:2.

(стаття 125 у редакції Законів Української
 Радянської Соціалістичної Республіки від 05.07.50 р.,
від 15.03.57 р.)

Стаття 126. Громадянам УРСР забезпечується недоторканість особи. Ніхто не може бути заарештований інакше, як за постановою суду або з санкції прокурора.

Стаття 127. Недоторканість житла громадян і тайна листування охороняються законом.

Стаття 128. УРСР надає право притулку іноземним громадянам, що переслідуються за оборону інтересів трудящих, або наукову діяльність, або національно-визвольну боротьбу.

Стаття 129. Кожний громадянин УРСР зобов'язаний додержувати Конституції Української Радянської Соціалістичної Республіки, виконувати закони, додержувати дисципліни праці, чесно ставитися до громадського обов'язку, поважати правила соціалістичного співжиття.

Стаття 130. Кожний громадянин УРСР зобов'язаний берегти і зміцнювати суспільну, соціалістичну власність, як священну і недоторкану основу радянського ладу, як джерело багатства і могутності батьківщини, як джерело заможного і культурного життя всіх трудящих.

Особи, що роблять замах на суспільну, соціалістичну власність, є ворогами народу.

Стаття 131. Загальний військовий обов'язок є законом.

Військова служба в Робітничо-Селянській Червоній Армії є почесний обов'язок громадян УРСР.

Стаття 132. Захист батьківщини є священний обов'язок кожного громадянина УРСР. Зрада батьківщини: порушення присяги, перехід на бік ворога, заподіяння шкоди воєнній моці держави, шпигунство - караються за всією суворістю закону, як найтяжчий злочин.

РОЗДІЛ XI
Виборча система
Стаття 133. Вибори депутатів до всіх Рад депутатів трудящих: Верховної Ради УРСР, Верховної Ради Молдавської АРСР, обласних Рад депутатів трудящих, Рад депутатів трудящих адміністративних округ, районних, міських, селищних, станичних і сільських Рад депутатів трудящих, - провадяться виборцями на основі загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні.

Стаття 134. Вибори депутатів є загальними: всі громадяни УРСР, які досягли 18 років, незалежно від расової і національної приналежності, віросповідання, освітнього цензу, осілості, соціального походження, майнового стану та минулої діяльності, мають право брати участь у виборах депутатів і бути обраними, за винятком божевільних і осіб, засуджених судом з позбавленням виборчих прав.

Стаття 135. Вибори депутатів є рівними: кожний громадянин має один голос; всі громадяни беруть участь у виборах на рівних засадах.

Стаття 136. Жінки користуються правом обирати і бути обраними нарівні з чоловіками.

Стаття 137. Громадяни, які перебувають у лавах Червоної Армії, користуються правом обирати і бути обраними нарівні з усіма громадянами.

Стаття 138. Вибори депутатів є прямими: вибори до всіх Рад депутатів трудящих, починаючи від сільської та міської Ради депутатів трудящих аж до Верховної Ради УРСР, провадяться громадянами безпосередньо шляхом прямих виборів.

Стаття 139. Голосування при виборах депутатів є таємним.

Стаття 140. Вибори депутатів до Рад депутатів трудящих УРСР провадяться по виборчих округах за такими нормами:

до обласних Рад: Вінницької, Київської, Харківської - один депутат від 30.000 населення; Дніпропетровської, Донецької, Одеської і Чернігівської - один депутат від 25.000 населення;

до Рад депутатів трудящих адміністративних округ - один депутат від 5.000 населення;

до районних Рад залежно від розміру району - один депутат не менше ніж від 500 і не більше ніж від 1500 чоловік населення;

до міських Рад і районних Рад в містах залежно від розміру міста або міського району - один депутат не менше ніж від 100 і не більше ніж від 1000 чоловік населення;

до сільських Рад залежно від розміру району діяльності сільської Ради - один депутат не менше ніж від 100 і не більше ніж від 250 чоловік населення.

Виборчі норми для кожної районної і міської Ради депутатів трудящих встановлюються "Положенням про вибори до Рад депутатів трудящих УРСР" в межах виборчих норм, вказаних у цій статті.

Виборчі норми для сільських, станичних і селищних Рад депутатів трудящих встановлюються обласними Радами депутатів трудящих і Верховною Радою Молдавської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки в межах виборчих норм, вказаних у цій статті.

Стаття 141. Кандидати при виборах виставляються по виборчих округах.

Право виставлення кандидатів забезпечується за громадськими організаціями й товариствами трудящих: комуністичними партійними організаціями, професійними спілками, кооперативами, організаціями молоді, культурними товариствами.

Стаття 142. Кожний депутат зобов'язаний звітувати перед виборцями в своїй роботі і в роботі Ради депутатів трудящих і може бути в усякий час відкликаний за рішенням більшості виборців у встановленому законом порядку.

РОЗДІЛ XII
Герб, прапор, столиця
Стаття 143. Державний герб УРСР складається з золотих серпа і молота, зображених на червоному фоні в променях сонця, облямованих колоссям, з написом: зверху над серпом і молотом "УРСР" і внизу "Пролетарі всіх країн, єднайтеся!".

Стаття 144. Державний прапор УРСР складається з червоного полотнища, в лівому кутку якого, коло древка наверху, вміщені золоті серп і молот і літери "УРСР".

Стаття 145. Столицею Української Радянської Соціалістичної Республіки є місто Київ.

РОЗДІЛ XIII
Порядок зміни Конституції
Стаття 146. Зміна Конституції УРСР провадиться лише за рішенням Верховної Ради УРСР, ухваленим більшістю не менше 2/3 голосів.

 

Президія Надзвичайного XIV З'їзду Рад
Української Радянської
Соціалістичної Республіки
 
м. Київ
30 січня 1937 року