Ассимиляция

                «Малую Россию… надлежит
                легчайшими способами привести к тому,
                чтобы она обрусела...если разумные люди
                будут начальниками в провинции"
                ЕкатеринаII               

Из гордой, свободной нации
Лепит безвольных ассимиляция.

Кращим вготована дорога
До москалів, в учителі,
А гонорових – до острога,
А мова, тільки щоб в селі.

Как ржавчиной, разъедает нацию
Ползучая ассимиляция.

Все це на роки, потихеньку,
Думки вкладаючи свої:
«Ви малохольні, ви мізерні,
Ми старші, бо ми – москалі».

Мудра Катюша, ох – мудра,
Аборигены ей не вняли,
Брутально Крым себе забрали…
Восстала против них страна.

Може востаннє. Бачте, вдача,
Козацька, вольна – не у всіх,
І катеринина задача
Майже вдалася, добре – псих,
Кремлівський покидьок плюгавий,
Схотів хутчіше собі слави,
Ще б почекав, забрав би всіх.

Ассимиляция не терпит спешки,
Успех придёт, ты только жди,
Как превращаются в простые пешки,
Сражений прежних короли.

От ми і маєм те, що маєм,
Блазня на троні, «руцький мір»,
Катастрофічно час втрачаєм,
Майбутнім бавимся своїм.
Непевний рік – одна поразка,
Та є надія, все мине,
Асиміляція не казка,
Але душа іще живе.

Крим розбудив її, Донбас,
Тепер не побороти нас.
   18.10.2020.