Учiтесь шить покрови

УЧІТЕСЬ ШИТЬ ПОКРОВИ 

(притча)

Несхожі ми. Хоча спільнота-люди.
Охват такий - світогляд-горизонт!               
Бува, одні записуються  в судді,
а хтось виносить вирок без обмов.

Один живе з відкритим серцем,
а в іншого язик закритий на замок,
хтось може вам підсипать перцю,
чи заздрості підкинути шматок.

Один розумний, у ділах успішний,
а той ледачий, вічно злий,
його не виважений злості рівень
завжди - жебрак, і голий і лихий.

Канало-туалетні стоки негативу,
готовий він навколо лити грязь.               
Той, вибачайте, троль презервативний,
А той - дефекаційний дурень-князь.

Такий у власну душу кине камінь,
як ніби в воду, ніби не зі зла,
а біль-іржа, йде колами по гладі,
й спалити може все дотла.

Будинок, замок й дачного сусіда
халупу заздро іскрою аби спалить.
Як, чим відповісти паршивій гниді?
Від помсти вбереже хто? Хто мовчить?   

А хоч, бери стакан і вдар об стіну...
Завжди так нас ламає від образ.
Але розбите вже не стане цілим, -
мовчи, молися або ридма плач.

Звичайні притчі, древні і світОві
розповіли гурУ й любий мудрець.
Вони первісні й заповідні Богом.
Ось суті, - продавець, читач, тупак, митець.               

«Учітеся!» - Шевченко. Шийте одежину 
душі і мозку, сталь клепайте, а не шовк,
щоби невігласи, мерзенні ворожини,
її покров не дерли сторчголов.

Ви не приймайте всі свої образи,
не все беріть, що вам дають.
Загострень всіх не допускайте:
уваги - нуль, зневаги - пуд!

- Ти раб, ти дурень, ти нікчема -
ви можете почути ті слова.
Та їх сказав лиш неук темний.
Він просто плакав й заздрив вам.

А посмішки лиш тим, хто скалить зуби.
Нехай лиш розум править, а не помста. Нех
у збитку той, хто дружбу тільки руба,
тому що справедливість в світі є.

Вам принесуть брудні гнилі обноски?
Ваш вибір - брати чи не брать!
Нехай нелегко, навіть аж до чорта,
та тільки варта свічок власна гра.


















































coverсія