Наша мова - яскрава, барвиста,
Як віночок, що сплетений з слів.
Як червоне святкове намисто
Із світАнкових зорь, вечорів.
РозкидАла нас доля по світу,
І у різних державах живуть
Українці - Шевченкові діти.
Українці, козацька в них суть.
Їм важливо традиції мати,
Рідній мові навчати дітей.
А іще - рушники вишивати,
Та з любов'ю приймати гостей.
І на тім полотні рушниковім
Вишивають стібок за стібком.
Вже готова для пісні основа -
Слово в слово шовковим рядком.
Нас об'єднують ті вишиванки,
Рушники, де троянди цвітуть.
І віночки, і лЯльки- мотАнки,
І піснІ, що за душу беруть.
Та є те, що з'єднАє нас знову,
Де б не був ти, і в будь-яку мить -
Українська співучая мова,
Що немов соловейко звучить.
Кодом нації мова гуртує
Українців з усіх берегів.
Нашу волю в залізо гартує,
Не боятися вчить ворогів.
15. 11.2020
Кодом нацii мова...
© Copyright: Сафронова Елена, 2020
Свидетельство о публикации №120111508132
Свидетельство о публикации №120111508132
Рецензии