Венок

Твой взгляд винтажный из алых веток
Стучит в моём сердце, в моих берегах.
А я наполняюсь светом розеток,
И меркну звездой в весенних цветах.

Искусство любви расплывается в вечном.
Смотри как искрится слеза в уголке.
Любовь проникает в мою бесконечность,
Сплетая алые ветки в венке.



P. S.

 «Вянок» — единственный прижизненный сборник стихотворений Максима Адамовича Богдановича. / Белорусский поэт, публицист, литературовед .../ Издан на белорусском языке в Вильне в 1913 году в типографии Мартина Кухты.


       Вянок

Твой погляд вінтажны з пунсовых галінак
Стукае ў маім сэрцы, у маіх берагах.
А я напаўняюся святлом разетак,
І цьмяну зоркай у вясновых кветках.

Мастацтва кахання расплываецца ў вечным.
Глядзі як іскрыцца сляза ў кутку.
Каханне пранікае ў маю бясконцасць,
Сплятаючы пунсовыя галінкі ў вянку.


P. S.


         Vianok


Tvoj pohliad vinta;ny z punsovych halinak
Stukaje ; maim sercy, u maich bierahach.
A ja napa;niajusia sviatlom razietak,
I ;mianu zorkaj u viasnovych kvietkach.

Mastactva kachannia rasplyvajecca ; vie;nym.
Hliadzi jak iskrycca sliaza ; kutku.
Kachannie pranikaje ; maju biaskoncas;,
Spliataju;y punsovyja halinki ; vianku.



Рецензии