Так сталось... Я не винен... Склалось так,
що, якось – неочікувано просто –
я вірш створив чужий, де кожен знак,
де кожне слово – невідомий простір,
в якому щось невпізнане було,
щось не моє, щось дивне, підсвідоме.
Я розгубився: звідки це прийшло –
водночас і важке, і невагоме?..
Я мучився... І я готовий був
відмовитись від вірша, відхреститись...
Та раптом хтось сказав: «Мою судьбу
Ваш вірш створив, бо він – навчив любити»...
_______________
Павло Богуцький. Мов душі...
Так сталось. Я не винен, або Мое i не мое
© Copyright: Миклош Форма, 2020
Свидетельство о публикации №120111407736
Свидетельство о публикации №120111407736
Рецензии
